1. Фразеологічний словник української мови

мерлий

як (мов, на́че і т. ін.) по ме́ртвому (по вме́рлому, по ме́рлому і т. ін.) зі сл. голоси́ти, заво́дити і т. ін. Дуже сильно, голосно, нестримно і т. ін. Ігната під руки до розправи.., а мати ж то, бідна мати, за ним наче по мертвому голосить! (П. Куліш); Аж стіни ревнули плачем. Баби заводили, як по мерлому (Г. Хоткевич).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мерлий — ме́рлий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. мерлий — -а, -е, перев. у знач. ім., розм., рідко. Мертвий (у 1 знач.); померлий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мерлий — МЕ́РЛИЙ, а, е, перев. у знач. ім., розм., рідко. Мертвий (у 1 знач.); померлий. Покинь живе, та шукай мерлого! (Номис); Прочуємо, що десь мерлу знайдено – їде батько на неї подивитися (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  4. мерлий — МЕ́РТВИЙ (такий, у якому припинилося життя), ПОМЕ́РЛИЙ, НЕЖИВИ́Й, МЕ́РЛИЙ розм.; ПОКІ́ЙНИЙ (про людину); БЕЗДИХА́ННИЙ, БЕЗДУ́ШНИЙ розм. (який більше не дихає); ДО́ХЛИЙ (про тварин, птахів, комах); -. Словник синонімів української мови
  5. мерлий — МЕ́РЛИЙ, а, е, перев. у знач. ім., розм., рідко. Мертвий (у 1 знач.); померлий. Покинь живе, та шукай мерлого! (Номис, 1864, № 5847); Прочуємо, що десь мерлу знайдено — їде батько на неї подивитися (Вовчок, І, 1955, 232). Словник української мови в 11 томах
  6. мерлий — Ме́рлий, -а, -е Мертвый. Не поможе воронові мило, а мерлому кадило. Ном. № 5668. Оглянув мерлу. МВ. (О. 1862. І. 91). Словник української мови Грінченка