мисник
кла́сти / покла́сти зу́би на поли́цю (на ми́сник). Голодувати. Там (у степу), коли зародить, то возами ту пшеницю возять, але вже коли й недорід ущелепкається (трапиться)... отоді вже, чоловіче добрий, клади зуби на полицю (Ю. Збанацький); Що те панське жалування: сьогодні воно сяк-так годує тебе, а завтра, схоче пан, і покладеш зуби на полицю... (М. Стельмах). хоч зу́би клади́ на поли́цю. Іще раз вона спече коржі, а тоді хоч зуби клади на полицю (С. Чорнобривець). зу́би на клино́к. Козу зарізав, .. м’ясо з’їмо, а тоді зуби на клинок (Р. Іваничук).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мисник — ми́сник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- мисник — -а, ч. Полиця для посуду, іноді для продуктів у сільській хаті. || Шафа з полицями для посуду і продуктів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мисник — МИ́СНИК, а, ч. Полиця для посуду, іноді для продуктів у сільській хаті. – Що се він усе закида, що якби йому повік з нами жити, га? – Не знаю, таточку, – сказала Галочка, ставивши на мисник то миски, то тарілки (Г. Словник української мови у 20 томах
- мисник — ША́ФА (рід меблів), ША́ХВА розм.; ГАРДЕРО́Б (для одягу); ШИФОНЬЄ́Р (для білизни, одягу); ШИФОНЬЄ́РКА (невелика, для білизни, предметів туалету, книжок тощо); МИ́СНИК, ПОСТАВЕ́ЦЬ (з полицями для посуду і продуктів — перев. у сільській хаті). Словник синонімів української мови
- мисник — Ми́сник, -ка; -ники, -ків (від ми́ска) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мисник — МИ́СНИК, а, ч. Полиця для посуду, іноді для продуктів у сільській хаті. — Що се він усе закида, що якби йому повік з нами жити, га? — Не знаю, таточку, — сказала Галочка, ставивши на мисник то миски, то тарілки (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
- мисник — Ми́сник, -ка м. Полки для посуды, посудный шкафъ, буфетъ. Чуб. VII. 386. Після вечері вона кинулась до посуди, перемила й перетерла і розставила на миснику. Левиц. І. Словник української мови Грінченка