мити

ми́ти сльоза́ми лице́ (обли́ччя, бо́роду і т. ін.). Плакати. Як крається батькове серце.. Він схуд і щодня миє сльозами бороду (М. Коцюбинський); Вона (Маланка) б’ється головою об стіл, голосить і миє сльозами тоді вже чорні руки (М. Коцюбинський). гаря́чими сльоза́ми ли́чко ми́ти. Збирала його в далеку дорогу молода дружина, гарячими сльозами личко мила (Григорій Тютюнник).

но́ги ми́ти кому, жарт. З радістю виконувати чиюсь волю, бути відданим комусь; прислужуватися, годити. — Вона молода в мене ще.. Їй ще тільки сорок дев’ять і два місяці, а мені оце восени п’ятдесят сім буде.. Ну, як на іншу, то вона б мені хоч і лисий там, і все — ноги мила б (Григір Тютюнник).

перемива́ти (ми́ти) / переми́ти (усі) кісточки́ (кістки́) кому, кого, чиї і без додатка. Займатися пересудами, обмовляти кого-небудь. Проте жінки якось одразу облишили перемивати кісточки дружині колгоспного бухгалтера (М. Колесников); Від одного того, що з ним сиджу на очах у всіх, не по собі робиться, всі дивляться, хоч провались з сорому, будуть кісточки потім перемивати (А. Хижняк); Федір пішов на квартиру.., люди мили та перемивали всім Покришням кістки, а він не звертав на те уваги (Ю. Збанацький); Вже вони встигли перемити кісточки коханці якогось дивізійного начальника (О. Гончар); — От візьми подивись, якими наші баби стали. То раніше зберуться — усі кісточки одна одній перемиють, усі брехні в одне рядно стягнуть, за яйце одна одній очі видряпає (М. Стельмах); — Баба поки не перемиє кісточки всій Тернівці, не одпустить (І. Григурко). перемива́ння кісточо́к. Здається мені, користі мало з .. перемивання кісточок померлих поетів (Леся Українка). переме́лювати кісточки́.Перемелюєте мої кісточки? — сказав (шеф-кухар) незлобивим баском і опромінив хлопців таким добрим, батьківським усміхом, що їм від сорому позаціплювало (Ю. Бедзик). перетира́ти (усі́) кісточки́. І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона перетирала усі кісточки .. його, — так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги між собою! (Панас Мирний).

хоч го́лову мий. Дуже рідкий, пісний, несмачний і т. ін. (про страву). Борщ, як кажуть, хоч голову мий (З усн. мови).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мити — ми́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. мити — Промивати, обмивати, вимивати відмивати, перемивати; (себе) умивати; (слізьми) поливати. Словник синонімів Караванського
  3. мити — Банити, вибанювати, видраювати, вимивати, виполіскувати, відмивати, домивати, драїти, замивати, заполіскувати, перемивати, переполіскувати, підмивати, полоскати, промивати, прополіскувати, споліскувати, шарудити... Словник синонімів Вусика
  4. мити — мию, миєш, недок., перех. 1》 також без додатка. Очищати від бруду водою, водою з милом або іншою рідиною. || розм. Прати (білизну, одяг і т. ін.). || Відділяти що-небудь від чогось промиванням, відокремлювати що-небудь у чистому вигляді; промивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мити — МИ́ТИ, ми́ю, ми́єш, недок., кого, що. 1. також без прям. дод. Очищати від бруду водою, водою з милом або іншою рідиною. Скрізь порання: печуть [молодиці], варять, Вимітають, миють... (Т. Словник української мови у 20 томах
  6. мити — Мий та не замочи. Роби як можеш добре, та все не догодиш. Обмили без води. Обмовили, або виганьбили. Рука руку миє, а лице обидві. Люди помагають собі взаїмно в потребі, та разом роблять спільне діло. Треба обмити чоло, може Бог дасть чого. Треба обмитися, та може дадуть снідання. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. мити — мити, міти мати Словник застарілих та маловживаних слів
  8. мити — МИ́ТИ кого, що і без додатка (очищати від бруду водою або іншою рідиною), ВИМИВА́ТИ, БА́НИТИ діал.; ПОЛОСКА́ТИ (перев. речі, посуд); ЗМИВА́ТИ (з чогось); ВІДМИВА́ТИ (від чогось); ШАРУВА́ТИ розм., ВИШАРО́ВУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  9. мити — Ми́ти, ми́ю, ми́єш; мий, ми́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. мити — МИ́ТИ, ми́ю, ми́єш, недок., перех. 1. також без додатка. Очищати від бруду водою, водою з милом або іншою рідиною. Скрізь порання: печуть [молодиці], варять, Вимітають, миють… (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  11. мити — Мити, -мию, -єш гл. Мыть. Рука руку миє. Ном. № 7404. Словник української мови Грінченка