молоко

аж молоко́ ки́сне, перев. зі сл. гля́нути, диви́тися і т. ін. Стає неприємно, моторошно. Гляне, аж молоко кисне (Укр.. присл..); — Яка вона гарна! — закинула молодичка.— Поможеться, що гарна! — гукнув Назар,— коли дивиться так, що аж молоко кисне! (Марко Вовчок); Ну, та й погань, Боже крий!.. Глянеш — молоко аж кисне… (І. Франко); — О, дивиться жалібно, аж молоко кисне (Є. Гуцало). молоко́ ки́сне від оче́й чиїх. — В мене свекруха люта змія… як гляне, то од її очей молоко кисне (І. Нечуй-Левицький).

вмочи́ти в молоко́, жарт. Стати сивим (про голову, вуса, бороду); посивіти. От і нагрянув (Марко) неждано. І не дуже постарівся, тільки вуса трохи в молоко вмочив (М. Стельмах).

всмо́ктувати (всиса́ти) / всмокта́ти (ввісса́ти) з молоко́м ма́тері що. Засвоювати щось з дитинства. Більшість їх (дівчат) вийшла з родин убогих, із таких, де кожне ще з молоком матері всисає потребу праці для шматка хліба (М. Коцюбинський); Цілком природно звучать пісні сина коваля (І. Франка), який зріс серед сільської бідноти і з молоком матері всмоктав красу народного слова, народної мелодії (М. Рильський). вбира́ти в се́бе (всо́тувати) з молоко́м ма́тері. Вірність Батьківщині. Її ми всотуємо, вбираємо в себе з молоком матері. Змалечку дихаємо цим високим словом “вірність” (З газети).

збира́ти вершки́ (на молоці́). Брати собі все найкраще, першим користуватися чиїмись здобутками. — Я бачу, що ви любите вершки на молоці збирати,— кинув напівжартома Майстренко (І. Цюпа). збира́ти / зібра́ти смета́нку. Збирають (бездарні автори) сметанку з усіх спеціальних праць, дають по правді тілько (тільки) якусь бовтанку, препаровану для їх власного смаку (І. Франко); — Я своїм товаром не набиваюсь — він сам за себе говорить. Але глядіть, скажу вам, щоб потім не каялись: хтось сметанку збере, а вам і сироватки не дістанеться (М. Стельмах).

з молоко́м ма́тері, з дієсл. Від народження, з перших днів життя. Пісня входить в духовне єство з молоком матері (А. Малишко); Я — українець. З молоком своєї матері, з колиски Я мову взяв (І. Нехода); Набагато ціліснішими, яснішими бачаться М. Славинському етичні начала молодої прози, бо те, що передається з молоком матері, виховується з дитинства (З газети). з молоко́м. Що мати з молоком .. передає нам, те й понесемо ми в світ (Рідна мова).

кров з молоко́м. Здоровий, рожевовидий, рум’яний (про людину та її обличчя). Гриць .. був хлопець незвичайної вроди, кров з молоком (І. Франко); — Якраз мені одна підвернулась.., продавцем у крамниці працювала, кров з молоком (Ю. Збанацький).

молоко́ на губа́х ви́три, зневажл. Уживається для підкреслення чиєї-небудь молодості, незрілості та недосвідченості. Вже траплялось, що й з дівчатками десь біля перелазу простоював. Правда, мені ще старші радили: “Молоко на губах витри”,— але я намагався пропускати те повз вуха (Ю. Збанацький). мо́ню на губа́х ви́три. — Ніколи цього не буде! — Іч, який комісар виськався. Моню на губах витри (Григорій Тютюнник).

по молоко́, перев. зі сл. іти́, піти́ і под. Мимо цілі. (Маша:) Промазала? (Валя (коло мішені, махнула прапорцем):) По молоко! (І. Микитенко); (Комаренко:) — Ну, хто стане зараз заздрити Ковалю? Три ракети пішли по молоко (В. Собко); Ще сантиметр ліворуч — і куля пішла б “по молоко” (І. Багмут); Гатила куля за кулею в чисте небо, “по молоко” (Ю. Смолич).

пташи́не (рідше пташа́че) молоко́, жарт. 1. Щось найсмачніше, найприємніше, найбільш бажане. На його весіллі, розповідали гостроязикі, навіть пташине молоко було (М. Стельмах); // зі сл. діста́ти, добу́ти і т. ін. Все, що завгодно; будь-що. Все їй дістане (батько), все добуде, хоч пташиного молока (О. Гончар); — У вас такі друзі, що й пташиного молока дістануть (В. Речмедін). 2. з дієсл. забажа́ти, захоті́ти і т. ін. Те, чого й на світі немає; щось зовсім неможливе. (Андрійко (до Анички):) А я тобі подам усе.., аби ти й пташачого молока забажала (Л. Мартович).

ті́льки (хіба́, лиш) пташи́ного молока́ нема́ (не вистача́є, браку́є і т. ін.) кому, у кого і без додатка. Хто-небудь має абсолютно все (про повний достаток, заможне життя). В одній (кімнаті) золота було стільки, що лиш посередині зосталася вузька доріжка, в другій — одежі, у третій — хліба, муки — всього, що треба. Лиш пташиного молока нема (Казки Буковини..); Дехто в цей час на порядний костюм не може стягтися, а тобі тільки пташиного молока не вистачає (Д. Ткач); Живу я в дуже милої, дуже доброї старшої челяднички, керівнички майстерні панни Місі, де мені хіба пташиного молока бракує (Ірина Вільде).

шука́ти кі́стки в молоці́. Вередувати, вимагати чогось неможливого, прискіпуватися до чогось. Скільки разів було так, що Владко вередував, шукав кістки в молоці, як говорилося, але як тільки з’являлася панна “Шонька”, дитина ставала наче зовсім іншою (І. Вільде).

(ще) гу́би в молоці́ у кого, жарт. Хтось дуже молодий, недосвідчений. А ви, ви звідки, молодці? У вас ще губи в молоці. Щоб кораблем державним керувати,— Навчіться носа утирати (Олександр Олесь); Губи ще в молоці, а вже таке розумне. Аж страшно (З журналу).

(ще) (ма́терине) молоко́ на губа́х не обсо́хло (рідше не ви́сохло) у кого, рідко кому і без додатка, зневажл. або жарт. Хтось дуже молодий, неповнолітній, недосвідчений і т. ін. Ще молоко на губах не обсохло, а він женитися задумав! (Укр.. присл..); В іншого материне молоко на губах не обсохло, а воно верзе: “Пекла нема..” (О. Кониський); (Харлампій:) Ще у вас, панно, молоко на губах не обсохло, щоб на мене лаяти (М. Старицький); — Молоко ще у вас на губах не обсохло, а збираєтесь учити мене! (О. Донченко); Почала з того, що Залужний, мовляв, молодий.., що в нього ще молоко на губах не обсохло, а він вигадує якусь свою “педагогіку” та “методику” (Ю. Збанацький); — Не хочемо Кукубенка. Рано йому ще! — Молоко ще на губах не висохло (О. Довженко); — Теж мені хазяїн! Ще материне молоко на губах не висохло, а вже й собі свого носа сунеш (П. Рєзніков). (ще) (ма́терине (ма́тернє)) молоко́ не обсо́хло ко́ло губі́в. Мирон, аби згадали про невістку, каже: “Ще молоко не обсохло коло губів” (Панас Мирний); Молоко материне коло губів ще не обсохло, а вона (Наталя) вже й з паничами (Панас Мирний); (Павук:) Матернє молоко коло губів не обсохло, блазнем блазень, а базіка (Панас Мирний). під ву́сами не обсо́хло молоко́. А в самого під вусами не обсохло молоко (В. Бичко). (ще) (ма́терине) молоко́ на губа́х. Хто його послухає? Як у нього материне молоко на губах (І. Микитенко); Жених! Молоко на губах (Л. Дмитерко); — Прийде, бувало, з курсів — ще молоко на губах, і роби з нього людину, спеціаліста (Б. Олійник). (ще) з молоко́м на губа́х. Йосель не тільки студентика з молоком на губах міг поставити руба в питаннях філософії (Г. Хоткевич); — Ти що, лайдаку такий, ще з молоком на губах і вже граєшся з вогнем? (П. Козланюк).

як (мов, ні́би і т. ін.) з ца́па (з козла́) молока́ з кого—чого, від кого—чого, ірон. Немає зовсім. Як подивлюсь на хист теперішніх людців, На витребеньки їх… Та що з ними мороки.. Яка пожива з їх (них)? Як з цапа молока (П. Гулак-Артемовський); Давно треба було вигнати цього чепуруна і задаваку полковника Клотца із нашого штабу. Від нього користі як з цапа молока (П. Гуріненко); Скільки грошей тратиться на цю поліцію..,— а користі від них обох як з козла молока (Д. Бедзик); — Зараз із тих боліт користі як з козла молока. Заросли очеретом, рогозом та осокою (І. Цюпа). як з ца́па во́вни. Із нього науки як з цапа вовни (І. Франко).

як (мов, ні́би і т. ін.) ску́паний у молоці́. Гарний зовні; виплеканий, випещений. Посадник Коснятин .. був завжди мовби скупаний у молоці — пещено-білий, червоногубий, а здоров’я в ньому так і двигтіло (П. Загребельний).

як молоко́ та кров. Здоровий, з рум’янцем на щоках (про людину). Я рад сердечно, Що бачу пана, як молоко та кров, Глянь, як погладшали… (Д. Білоус).