молоко

МОЛОКО́, а́, с.

1. Біла рідина, що виділяється молочними залозами жінок і самиць ссавців після пологів для годування дітей, малят.

Бідкалася [мати], що ка-рову щодня беруть у колгосп на оранку і вона через це висушила молоко (Загреб., Шепіт, 1966, 52);

*У порівн. А той Петро Шостозуб та був перший чоловік у громаді, — вже старезний такий, боже! Як молоко білий (Вовчок, І, 1955, 23);

Я п’ю тебе, сонце, твій теплий, зцілющий напій, п’ю, як дитина молоко з матерніх грудей (Коцюб., II, 1955, 229).

◊ [Аж] молоко́ ки́сне — люто, дуже сердито.

— Яка вона [пані] гарна! — закинула молодичка. — Поможеться, що гарна! — гукнув Назар, — коли дивиться так, що аж молоко кисне! (Вовчок, І, 1955, 125);

— В мене свекруха люта змія: ..На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне (Н.-Лев., II, 1956, 305);

З молоко́м ма́тері — з раннього дитинства; з перших років життя.

Пісня входить в духовне єство з молоком матері (Мал., Думки.., 1959, 67);

— Можна завоювати територію, — подумав, — але не людей, не покоління, яке на світ народилося і з молоком матері стало радянським (Шер., В партиз. загонах, 1947, 15);

Кров з молоко́м; [Мов (як і т. ін. )] з кров’ю молоко́ див. кров;

Молоко́ [ма́терине] не обсо́хло [на губа́х]; Молоко́ на губа́х; Гу́би в молоці́; 3 молоко́м на губа́х — дуже молодий, недосвідчений.

Материне молоко не обсохло! (Номис, 1864, № 8714);

— Ми тепер з вусами сами, — Похвалявся нам Панько. А в самого під вусами Не обсохло молоко (Бичко, Сійся.., 1959, 277);

[Кирило:] Вже тут той мудрій, що ще молоко не обсохло на губах!.. (Кроп., II, 1958, 48);

— Молоко ще у вас на губах не обсохло, а збираєтесь учити мене! (Донч., II, 1956, 82);

[Соняшник:] Жених! Молоко на губах… (Дмит., Дівоча доля, 1960, 32);

— А ви, ви звідки, молодці? У вас ще губи в молоці (Олесь, Вибр., 1958, 430);

І недаремне я боявся того: як я потім довідався, цей засмальцьований Йосель не тільки студентика з молоком на губах міг поставити руба в питаннях філософії (Хотк., І, 1966, 151).

2. Така рідина, одержувана від деяких сільськогосподарських тварин, як продукт харчування.

А святий Іосиф взявсь отару пасти. Щоб хоч козу ту заробить На молоко малій дитині (Шевч., II, 1953, 316);

Кози самі понесуть молоко з полонини додому (Зеров, Вибр., 1966, 211);

Того дня, як майже завжди, не було в нього нічого, крім свіжого айрану з верблюжого молока (Тулуб, В степу.., 1964, 183);

// Коров’яче молоко як їжа.

Мотря пішла, видоїла корову, процідила на цідилок молоко й погнала до череди корову (Н.-Лев., II, 1956, 283);

Наші діти сидять на призьбі, старшенька напуває малу молоком (Ю. Янов., І, 1954, 33);

Обезжирене, або збиране, молоко є дуже цінним кормом (Свинар., 1956, 161);

*У порівн. Вівчар Улас, білий як молоко дідуган.., якось глухо бубонів сам з собою (Мирний, IV, 1955, 229).

◊ Бра́тися молоко́м — сивіти.

При біді за ніч голова молоком береться (Укр.. присл.., 1955, 274);

Вмочи́ти в молоко́ го́лову (ву́са, бо́роду) — посивіли голова, вуса, борода.

От і нагрянув [Марко] неждано.. І не дуже постарівся, тільки вуса трохи в молоко вмочив (Стельмах, Правда.., 1961, 34);

Пли́сти́ (ли́тися і т. ін.) моло́ком і ме́дом див. мед;

[Ті́льки] пташи́ного молока́ не вистача́є (браку́є) див. пташи́ний;

Як з ца́па (з козла́) молока́ — нічого немає, немає ніякої користі.

— 3 тієї горбатої — роботи, як з цапа молока, — сказала сваха, — вона тільки хліб дурно збавлятиме (Н.-Лев., III, 1956, 55);

[Xрапко:] Що з вашої науки? Як з козла молока! [Галя:] Е ні, папо, такого не кажіть (Мирний, V, 1955, 134);

3 нього толку, як з козла молока (Укр.. присл.., 1955, 307).

3. Білуватий сік деяких рослин; білувата рідина, яку виготовляють чи добувають з деяких рослин.

Що таке конопляне молоко? — Добре розтерте конопляне сім’я (Лікар, рослини.., 1958, 111);

Шулики вже плавали в маковому молоці (Ільч., Серце жде, 1939, 412);

Поросята дуже добре поїдають вівсяне молоко (Свинар., 1956, 235).

4. Білуватий розчин яких-небудь речовин.

Вапняне молоко застосовується для дезинфекції сховищ і біління плодових дерев (Захист рослин.., 1952, 174).

◊ По молоко́ (пусти́ти, піти́, посла́ти і т. ін.) — мимо цілі (про стрільбу).

Бойова охорона сиділа в своїх підземних сховищах, вистромлювала гвинтівки над бруствер — і гатила куля за кулею в чисте небо, "по молоко" (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 62);

Ще сантиметр ліворуч — і куля пішла б "по молоко" (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 35);

[Маша:] Промазала? [Валя (коло мішені, махнула прапорцем):] По молоко! (Мак., І, 1957, 243).