1. Фразеологічний словник української мови

мотовило

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв); — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб); І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький); Обиратимуть комітет.. треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко); Проміняв шило на мило (М. Номис); Проміняв шило на мотовило (Укр.. присл..); (Марфуша:) Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).

як баті́г на мотови́ло, зі сл. схо́жий, ірон. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (схожий). Тепер уже всі (хлопці) глянули на Миколу, вишкірили зуби, сміються. Справді ж бо — схожий Микола на вихователя, як батіг на мотовило (Ю. Збанацький).

як мотови́ло, жарт. 1. Дуже жвавий, неспокійний, енергійний, метушливий і т. ін. Хлопчик і хвилини не сидів на місці, як мотовило (З усн. мови). 2. зі сл. мота́тися, крути́тися і т. ін. Неспокійно, метушливо, швидко і т. ін. Я все ходив по хаті з кутка в куток, мотався, як мотовило, та все думав, усе міркував своє… (Олена Пчілка).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мотовило — мотови́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. мотовило — -а, с. 1》 Знаряддя, пристрій для змотування пряжі, шовку тощо. 2》 тех. Машина для змотування прокатного матеріалу (стрічок, дроту, бляхи тощо) в рулони. 3》 Частина жниварки або комбайна, що нахиляє до різального апарата стебла трави, злаків та укладає їх на транспортер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мотовило — МОТОВИ́ЛО, а, с. 1. Знаряддя, пристосування для змотування пряжі, шовку тощо. Одного дня по обіді Мотря витягла з своєї скрині десять товстих починків, взяла мотовило й хотіла мотати (І. Словник української мови у 20 томах
  4. МОТОВИЛО — • МОТОВИЛО (pp. та м. н. і см. невідомі) - укр. письменник-полеміст кінця 16 століття. Був прихильником аріанства (течія в християнстві, що заперечувала канонічне вчення церкви; на загарбаних Польщею укр. та білорус. землях відома як социніанство). Українська літературна енциклопедія
  5. мотовило — МОТОВИ́ЛО (знаряддя для змотування пряжі), ТА́ЛЬКА діал., МОТОВИ́ЛЬНИК заст. Баба Зінька важко-важко зітхнула, мотаючи починок на мотовильник. Вона поклала мотовило, сіла й голову похилила (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови
  6. мотовило — МОТОВИ́ЛО, а, с. 1. Знаряддя, пристосування для змотування пряжі, шовку тощо. Одного дня по обіді Мотря витягла з своєї скрині десять товстих починків, взяла мотовило й хотіла мотати (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. мотовило — Мотови́ло, -ла с. 1) Снарядъ для наматыванія нитокъ съ веретена. Представляетъ изъ себя палку, развдвоенную въ видѣ вилокъ на одномъ концѣ, а другой, болѣе толстый, конецъ оканчивается перекладиной. Вас. 201. Чуб. VII. 410. Гол. Од. 36. Словник української мови Грінченка