1. Українська літературна енциклопедія

МОТОВИЛО

МОТОВИ́ЛО

• МОТОВИЛО

(pp. та м. н. і см. невідомі)

- укр. письменник-полеміст кінця 16 століття. Був прихильником аріанства (течія в християнстві, що заперечувала канонічне вчення церкви; на загарбаних Польщею укр. та білорус. землях відома як социніанство). Ймовірно, нар. в с. Мотовилівка (тепер Любарського р-ну Житом. обл.), від назви якого, можливо, походить прізвище М. Село належало кн. Костянтину Острозькому, в якого М. тривалий час перебував на службі. За переказом, загинув 1593 в рідному селі, обороняючи його від татар. М. згадується в листуванні Андрія Курбського і Костянтина Острозького як високоосвічена людина. За дорученням Острозького він написав полем. книжку на захист православ'я (не збереглася, назва — невідома), спрямовану проти трактату "Про єдність церкви божої під єдиним пастирем" польс. публіциста єзуїта Петра Скарги. Написана з протестантських социніанських позицій, вона викликала обурення А. Курбського (у той час жив на Волині), який назвав її автора "єретиком".

■ Літ.: Письма князя А. М. Курбского к разным лицам. СПБ, 1912; Мицько І. З. Острозька слов'яно-греко-латинська академія. К., 1990.

С. А. Липко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мотовило — мотови́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. мотовило — -а, с. 1》 Знаряддя, пристрій для змотування пряжі, шовку тощо. 2》 тех. Машина для змотування прокатного матеріалу (стрічок, дроту, бляхи тощо) в рулони. 3》 Частина жниварки або комбайна, що нахиляє до різального апарата стебла трави, злаків та укладає їх на транспортер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мотовило — МОТОВИ́ЛО, а, с. 1. Знаряддя, пристосування для змотування пряжі, шовку тощо. Одного дня по обіді Мотря витягла з своєї скрині десять товстих починків, взяла мотовило й хотіла мотати (І. Словник української мови у 20 томах
  4. мотовило — міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи?... Фразеологічний словник української мови
  5. мотовило — МОТОВИ́ЛО (знаряддя для змотування пряжі), ТА́ЛЬКА діал., МОТОВИ́ЛЬНИК заст. Баба Зінька важко-важко зітхнула, мотаючи починок на мотовильник. Вона поклала мотовило, сіла й голову похилила (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови
  6. мотовило — МОТОВИ́ЛО, а, с. 1. Знаряддя, пристосування для змотування пряжі, шовку тощо. Одного дня по обіді Мотря витягла з своєї скрині десять товстих починків, взяла мотовило й хотіла мотати (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. мотовило — Мотови́ло, -ла с. 1) Снарядъ для наматыванія нитокъ съ веретена. Представляетъ изъ себя палку, развдвоенную въ видѣ вилокъ на одномъ концѣ, а другой, болѣе толстый, конецъ оканчивается перекладиной. Вас. 201. Чуб. VII. 410. Гол. Од. 36. Словник української мови Грінченка