мотивування художнє

мотивува́ння художнє

• мотивування художнє

- система образного вираження змісту в худож. творі. У широкому розумінні М. х. і є образність, що спричиняє таке, а не інакше трактування героїв, ситуацій, будову фабули, композиційні рішення. Це спосіб худож. мовлення у рамках певного творчого методу (напр., реалістичне М. х.), стилю. Зокрема, укр. бароко певною мірою диктувало таке М. х., яке відповідало прийнятим у межах цього стилю формам мотивувань. М. х. тісно пов'язане з літ. нормою, однак воно постійно тяжіє до оновлення, відкриття ефективніших можливостей худож. вираження, зокрема спрямованого на посилення комунікативних здатностей твору. Вужче розуміння М. х. ріднить його з худож. прийомом, обгрунтуванням витоків того, про що розповідає твір, дотриманням єдності характеру, напр., у його мовній партії, зумовленості сюжетних поворотів, вчинків героїв — усього, що забезпечує природність та логіку зображуваного. Звідси різновиди М. х. — композиційне, психологічне, історичне, фантастичне. М. х. як прийом істотно визначає індивідуальний стиль і навіть творчий метод письменника. Своєрідним є М. х. в л-рі модернізму, де причинно-наслідкові зв'язки образно-худож. вираження незрідка порушуються. М. х. — одне з найуживаніших оперативних понять критики Літературної.

Г. М. Сивокінь.