1. Фразеологічний словник української мови

мініатюра

у мініатю́рі. Малий за розміром, у зменшеному вигляді; невеличкий. А у донечки в руках — лялька, неначе портретик її в мініатюрі (О. Довженко); Грязьові вулкани — імітація в мініатюрі справжніх вулканів (Незвич. і грізне..); Насипав гору в мініатюрі і почав садити на ній цінні лікарські рослини (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мініатюра — мініатю́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мініатюра — [м'ін'іат'ура] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
  3. мініатюра — -и, ж. 1》 Невеличкий кольоровий малюнок у старовинному рукописі або книзі. 2》 Невеличка картина або портрет витонченої роботи. 3》 Нарис, оповідання і т. ін. або театральна п'єса малого розміру. || Невеликий твір музичного або хореографічного мистецтва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мініатюра — (іт. miniatura — маленька) — невелика, досконала за формою музична п’єса для різного виконавського складу. За змістом М. може бути ліричною, пейзажною, зображальною, жанровою тощо. Розквіт М. пов’язаний з творчістю Ф.Шуберта, Ф.Мендельсона, Р.Шумана... Словник-довідник музичних термінів
  5. мініатюра — МІНІАТЮ́РА, и, ж. 1. Невеликий кольоровий малюнок у старовинному рукописі або книзі. Основними видами давньоруського живопису були монументальний живопис, станкові твори та книжкові мініатюри (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. мініатюра — • мініатюра (франц. miniature, італ. miniatura, від лат. minium — кіновар, сурик, якими у давнину розфарбовувалися заглавні літери та малюнки в рукописних книгах) у літературі — малий за обсягом твір з чітко окресленими композицією... Українська літературна енциклопедія
  7. мініатюра — мініатю́ра (франц. miniature, з італ. miniatura, від лат. minium – сурик) 1. Живописні зображення, що прикрашали й ілюстрували середньовічні рукописи у вигляді заставок або на всю сторінку. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. мініатюра — МАЛЮ́НОК (зображення предмета на площині, зроблене олівцем, пером, фарбами тощо), МАЛЮВА́ННЯ, КУНШТ заст., ОБРАЗО́К заст., МА́ЛЕВО діал.; КАРТИ́НА (твір живопису, намальований перев. Словник синонімів української мови
  9. мініатюра — МІНІАТЮ́РА, и, ж. 1. Невеличкий кольоровий малюнок у старовинному рукописі або книзі. Основними видами древньоруського живопису були монументальний живопис, станкові твори та книжкові мініатюри (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах