1. Фразеологічний словник української мови

навпростець

іти́ / піти́ навпросте́ць (навпрошки́). Говорити, діяти прямо, відверто. — А що ж Сомко? Хоть він і розумом, і славою узяв над усіма, да й йому не дають гетьманувати. — Як же се так?.. — А Сомко, бачте, навпростець іде, не хоче нікому придіте поклонімося (П. Куліш); Кроква спитав: — Чому вас так цікавить Леонід Потапович? Данило вирішив іти навпростець: — Я поважаю людей щирих (Л. Дмитерко); На .. зборах він пішов навпрошки, бо підготувався й був упевнений у перемозі (Ю. Мушкетик).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навпростець — навпросте́ць прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. навпростець — пр., навпрожкй, навпрямець, навпрямки, навпрямці, прямцем, жм. навпрост, (говорити) відверто, прямо, без церемоній <�натяків, викрутасів>. Словник синонімів Караванського
  3. навпростець — I навпрост, навпрошки, навпрямець, навпрямки, навпрямці, напрямець, напрямки, напрямці, просто, прямо, прямцем Фразеологічні синоніми: найкоротшою дорогою; найкоротшою стежкою; не розбираючи дороги; не розбираючи стежки II див. недбало; погано Словник синонімів Вусика
  4. навпростець — напростець, присл. 1》 По прямій лінії, найкоротшим шляхом, не по дорозі. 2》 перен. Без натяків, відверто, прямо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. навпростець — НАВПРОСТЕ́ЦЬ, НАПРОСТЕ́ЦЬ, присл. 1. Найкоротшим шляхом, не по дорозі, перев. по прямій лінії. Щоб душу в скорботі від муки спасти, Сюди навпростець я задумав пройти хмизами-ярами з святими дарами. Словник української мови у 20 томах
  6. навпростець — ВІДВЕ́РТО (не хитруючи, не лицемірячи), ВІДКРИ́ТО, ЩИ́РО, ПРЯ́МО, ЧЕ́СНО, ЩИРОСЕ́РДНО, ВОЧЕВИ́ДЬ, НАВПРОСТЕ́ЦЬ (НАПРОСТЕ́ЦЬ), НАВПРЯМКИ́ (НАПРЯМКИ́), НАПРЯМЕ́ЦЬ розм., НА́ЧИСТО розм., НАЧИСТОТУ́ розм., НАВПРОШКИ́ розм., В ЛОБ розм. Словник синонімів української мови
  7. навпростець — Навпросте́ць, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. навпростець — НАВПРОСТЕ́ЦЬ, НАПРОСТЕ́ЦЬ, присл. 1. По прямій лінії, найкоротшим шляхом, не по дорозі. Остап ішов навпростець, минаючи вузькі, криві стежки, протоптані товаром і пастухами (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. навпростець — Навпростець нар. Напрямикъ, прямикомъ. Від серця до Бога навпростець дорога. Ном. № 94. Навпростець тілько ворони літають. посл. Хиба він знає, куди до раю навпростець? Св. Л. 57. Словник української мови Грінченка