нагодувати

годува́ти (частува́ти) / нагодува́ти (почастува́ти) поти́личниками кого і без додатка. Бити кого-небудь по потилиці. Мусила Левантина зостатися, і справді їй покращало: хазяйка вже не годувала її потиличниками і менше лаяла (Б. Грінченко); Ніколи його ніхто не бив, а батько й поготів. Бабуся в дитинстві частувала потиличниками й давала ляпанців, але то була не кара, а ласка (В. Собко).

нагодува́ти дрижака́ми кого і без додатка. Дуже налякати когось. Присниться ж таке, змордує, нагодує дрижаками (М. Коцюбинський).

нагодува́ти цибу́лькою кого, жарт. Побити кого-небудь. Подивіться ж, яка з неї молодиця, що вона виробляє з бідолашним чоловіком! І моркву скромадить, і кирпу гне.., і цибулькою нагодує (О. Стороженко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагодувати — (дати їсти) накоромити, наситити, (чим-небудь) розм. напхати. Словник синонімів Полюги
  2. нагодувати — нагодува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. нагодувати — див. нагодовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нагодувати — НАГОДУВА́ТИ див. нагодо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  5. нагодувати — Хоч не нагодувати, аби запрохати. Запросили в гості, а їсти не дають. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. нагодувати — НАГОДУВА́ТИ кого чим і без додатка (задовольнити чию-небудь потребу в їжі), НАКОРМИ́ТИ заст.; НАСИТИ́ТИ кого і що, НАПХА́ТИ що чим, розм. (живіт, шлунок і т. ін.). — Недок.: нагодо́вувати, наси́чувати, напиха́ти. Словник синонімів української мови
  7. нагодувати — НАГОДУВА́ТИ див. нагодо́вувати. Словник української мови в 11 томах
  8. нагодувати — Нагодо́вувати, -вую, -єш сов. в. нагодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Накармливать, накормить. Попа одним обідом не нагодуєш. Ном. № 218. Словник української мови Грінченка