надносити
ли́хо несе́ / принесло́ кого, що, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-, чого-небудь або небажаного руху кудись; іде хтось. — Лихо несе їх. Уже близько. Всім залишатись на своїх місцях. І ні звуку! (З журналу). ли́хо надно́сить. Аж тут лихо надносить комісара. Панотець його знає (Л. Мартович).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надносити — надно́сити дієслово недоконаного виду приносити розм. Орфографічний словник української мови
- надносити — -ношу, -носиш, недок., наднести, -су, -сеш; мин. ч. надніс, наднесла, наднесло; док., перех., розм. Те саме, що приносити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надносити — НАДНО́СИТИ, но́шу, но́сиш, недок., НАДНЕСТИ́, су́, сеш; мин. ч. надні́с, наднесла́, ло́; док., що, розм. Те саме, що прино́сити. – Дам вам тепер муки, візьміть із собою, а все, що злагоджу, наднесу завтра до вас сама! (О. Словник української мови у 20 томах
- надносити — ПРИНЕСТИ́ (несучи когось, щось, доставити куди-небудь), ЗАНЕСТИ́, НАДНЕСТИ́ розм.; ПРИТЯГТИ́ (ПРИТЯГНУ́ТИ), ПРИПЕ́РТИ розм., ПРИТИ́РИТИ розм., ПРИТАРАБА́НИТИ розм., ПРИТАСКА́ТИ розм., ПРИПУ́ДИТИ (важке, з трудом) діал. — Недок. Словник синонімів української мови
- надносити — НАДНО́СИТИ, но́шу, но́сиш, недок., НАДНЕСТИ́, су́, сеш; мин. ч. надні́с, наднесла́, ло́; док., перех., розм. Те саме, що прино́сити. — Дам вам тепер муки, візьміть із собою, а все, що злагоджу, наднесу завтра до вас сама! (Коб. Словник української мови в 11 томах
- надносити — Надносити, -ношу, -сиш сов. в. наднести, -су́, -се́ш, гл. Подносить, поднести, приносить, принести. Словник української мови Грінченка