1. Фразеологічний словник української мови

надимати

надува́ти (надима́ти) / наду́ти гу́би, фам. 1. Гніваючись, ображаючись і т. ін., надавати обличчю незадоволеного вигляду. Він морщить лоба, надимає губи, поглядає скоса на княжого двірського (А. Хижняк); Галина Потапівна надула губи, бо на педраді дали їй останній підписать протокол (М. Рильський). наду́ти гу́бки (губеня́та). Женя надула губки й пестливо насупилась (С. Васильченко); — А що за преліниві дівчата,— дума собі (Галя), надувши губенята з серця (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Виражати зверхність, поважність; пишатися, зазнаватися. Вийшов судящий, на всіх позирнув, Ретязь начеплює, губи надув (Я. Щоголів); Відчувши небувалу увагу, він надув губи й мовчки стежив за дідом (Д. Косарик).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надимати — надима́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надимати — Роздимати, роздувати; (груди) випинати, (губи) закопилювати; п! НАДУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. надимати — див. настовбурчувати Словник синонімів Вусика
  4. надимати — див. надувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. надимати — НАДИМА́ТИ див. надува́ти. Словник української мови у 20 томах
  6. надимати — НАДУВА́ТИ (НАДИМА́ТИ) (наповнюючи повітрям або газом, збільшувати в об'ємі), ЗДУВА́ТИ, РОЗДУВА́ТИ підсил. — Док.: наду́ти, зду́ти, розду́ти. Комарі, задуха, твань. Не скобоче дика качка, не надуває свого вола водяний бугай (М. Словник синонімів української мови
  7. надимати — Надима́ти, -ма́ю, -ма́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. надимати — НАДИМА́ТИ див. надува́ти 1. Словник української мови в 11 томах
  9. надимати — Надима́ти, -ма́ю, -єш сов. в. наду́ти, -дму, -ме́ш, гл. Надувать, надуть. Словник української мови Грінченка