1. Словник синонімів української мови

надимати

НАДУВА́ТИ (НАДИМА́ТИ) (наповнюючи повітрям або газом, збільшувати в об'ємі), ЗДУВА́ТИ, РОЗДУВА́ТИ підсил. — Док.: наду́ти, зду́ти, розду́ти. Комарі, задуха, твань. Не скобоче дика качка, не надуває свого вола водяний бугай (М. Чабанівський); Погордливо розправляє (куховар) вуса і надимає груди (Ю. Яновський); Він іде собі, надувшись, і ні на кого і не дивиться, тільки щоки роздува, щоб усі знали, що він тут.. є старший (Г. Квітка-Основ'яненко).

НАДУВА́ТИ (НАДИМА́ТИ) (про вітер — наповнюючи повітрям, натягати, робити пружним що-небудь), НАПИНА́ТИ, РОЗДУВА́ТИ підсил. — Док.: наду́ти, напну́ти (нап'ясти́), розду́ти. Вітер надимає поли моєї шинелі, люто шарпає їх (П. Колесник); Вітер напинав полотняні вітрила (О. Донченко); Вітер роздуває плаття... (П. Тичина).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надимати — надима́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надимати — Роздимати, роздувати; (груди) випинати, (губи) закопилювати; п! НАДУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. надимати — див. настовбурчувати Словник синонімів Вусика
  4. надимати — див. надувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. надимати — НАДИМА́ТИ див. надува́ти. Словник української мови у 20 томах
  6. надимати — надува́ти (надима́ти) / наду́ти гу́би, фам. 1. Гніваючись, ображаючись і т. ін., надавати обличчю незадоволеного вигляду. Він морщить лоба, надимає губи, поглядає скоса на княжого двірського (А. Фразеологічний словник української мови
  7. надимати — Надима́ти, -ма́ю, -ма́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. надимати — НАДИМА́ТИ див. надува́ти 1. Словник української мови в 11 томах
  9. надимати — Надима́ти, -ма́ю, -єш сов. в. наду́ти, -дму, -ме́ш, гл. Надувать, надуть. Словник української мови Грінченка