1. Словник синонімів української мови

надивлятися

НАДИВИ́ТИСЯ на кого-що, кого, чого (багато побачити чогось, часто зустрічатися в житті з ким-, чим-небудь), НАБА́ЧИТИСЯ кого, чого, розм., НАБА́ЧИТИ кого, чого, розм. рідше, НАГЛЯДІ́ТИСЯ кого, чого, на кого-що, розм., НАВИДА́ТИСЯ кого, чого, розм. рідше. — Недок.: надивля́тися. Всього надивився — і щастя і горя (Л. Глібов); Багато набачилась та наслухалась Килина, поки надійшла її черга (до лікаря) (Є. Гуцало); І якого тільки дива Між людьми я наглядівсь! (І. Франко); Багато світа сходив Михайло Подоляк і багато чого в тих мандрах навидався (С. Журахович). — Пор. 1. пережива́ти.

НАМИЛУВА́ТИСЯ ким, чим, рідше на кого-що, з кого-чого (перев. із запереченням н е — досхочу, до повного задоволення помилуватися ким-, чим-небудь), НАЛЮБУВА́ТИСЯ ким, чим, на кого-що, НАДИВИ́ТИСЯ на кого-що, НАЧУДУВА́ТИСЯ на кого-що, рідше кому, чому, розм. — Недок.: надивля́тися. Намилувавшись сплячим, Бульба пробирався далі тісною вулицею (О. Довженко); Надворі така краса весняна, що ні надивитися на неї, ні налюбуватися (О. Маковей); Ми всі не могли начудуватися його відвазі і вправності (Ірина Вільде). — Пор. 1. любува́тися, наті́шитися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надивлятися — надивля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надивлятися — див. дивитися Словник синонімів Вусика
  3. надивлятися — -яюся, -яєшся, недок., надивитися, -дивлюся, -дивишся; мн. надивляться; док. 1》 Довго, досхочу дивитися на кого-, що-небудь. || Уважно спостерігаючи, пізнавати, вивчати кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. надивлятися — НАДИВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., НАДИВИ́ТИСЯ, дивлю́ся, ди́вишся; мн. надивляться; док. 1. на кого – що і без дод. Довго, досхочу дивитися на кого-, що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  5. надивлятися — НАДИВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., НАДИВИ́ТИСЯ, дивлю́ся, ди́вишся; мн. надивляться; док. 1. Довго, досхочу дивитися на кого-, що-небудь. — Оце дивіться, діти, на вашого дядька, надивляйтеся, бо вже, мабуть, більше не побачите ніколи (Вас. Словник української мови в 11 томах
  6. надивлятися — Надивлятися, -ля́юся, -єшся сов. в. надиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Насматриваться, насмотрѣться. Годі надивлятися на нього. Я по тобі, луже, не наложуся, кого вірно люблю, — не надивлюся. н. п. Він на неї не надивиться. Мил. 97. Словник української мови Грінченка