надивлятися

Значення в інших словниках

1. надивлятися — надивля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. надивлятися — -яюся, -яєшся, недок., надивитися, -дивлюся, -дивишся; мн. надивляться; док. 1》 Довго, досхочу дивитися на кого-, що-небудь. || Уважно спостерігаючи, пізнавати, вивчати кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надивлятися — НАДИВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., НАДИВИ́ТИСЯ, дивлю́ся, ди́вишся; мн. надивляться; док. 1. на кого – що і без дод. Довго, досхочу дивитися на кого-, що-небудь. Словник української мови у 20 томах
4. надивлятися — НАДИВИ́ТИСЯ на кого-що, кого, чого (багато побачити чогось, часто зустрічатися в житті з ким-, чим-небудь), НАБА́ЧИТИСЯ кого, чого, розм., НАБА́ЧИТИ кого, чого, розм. рідше, НАГЛЯДІ́ТИСЯ кого, чого, на кого-що, розм., НАВИДА́ТИСЯ кого, чого, розм. рідше. Словник синонімів української мови
5. надивлятися — НАДИВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., НАДИВИ́ТИСЯ, дивлю́ся, ди́вишся; мн. надивляться; док. 1. Довго, досхочу дивитися на кого-, що-небудь. — Оце дивіться, діти, на вашого дядька, надивляйтеся, бо вже, мабуть, більше не побачите ніколи (Вас. Словник української мови в 11 томах
6. надивлятися — Надивлятися, -ля́юся, -єшся сов. в. надиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Насматриваться, насмотрѣться. Годі надивлятися на нього. Я по тобі, луже, не наложуся, кого вірно люблю, — не надивлюся. н. п. Він на неї не надивиться. Мил. 97. Словник української мови Грінченка