1. Фразеологічний словник української мови

найкращий

висо́кої (найкра́щої, пе́ршої і т. ін.) ма́рки. 1. Досвідчений, висококваліфікований, прекрасний і т. ін. (Преображенський:) — Ви от, спеціаліст високої марки, спокійнісінько працюєте в цій дірі, хоч могли б працювати й у значно пристойніших умовах (Іван Ле). 2. Дуже добрий, високоякісний і т. ін. Це коньяк найкращої марки, і його мали використати для цукрової глазурі (Переклад С. Масляка).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. найкращий — найкра́щий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. найкращий — (як міра вияву) ВІДМІННИЙ; фр. коронний <н. номер>. Словник синонімів Караванського
  3. найкращий — див. хороший Словник синонімів Вусика
  4. найкращий — -а, -е. Найвищ. ст. до гарний 1-5), добрий 1-6), 8) і хороший; найліпший. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. найкращий — НАЙКРА́ЩИЙ, а, е. Найвищ. ст. до га́рний 1–5, до́брий 1–6, 8 і хоро́ший; найліпший. Найкращий парубок Микита Стоїть на лаві в сірій свиті (Т. Шевченко); Її недурно вважали найкращою килимницею аулу: вона вміла ткати килими (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  6. найкращий — НАЙКРА́ЩИЙ (форма найвищого ступеня порівняння до добрий, хороший, гарний), НАЙЛІ́ПШИЙ, ЩОНАЙКРА́ЩИЙ підсил., ЯКНАЙКРА́ЩИЙ підсил., ЩОНАЙЛІ́ПШИЙ підсил., ЯКНАЙЛІ́ПШИЙ підсил., НАЙЛУ́ЧЧИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. найкращий — Найкра́щий, -ща, -ще Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. найкращий — НАЙКРА́ЩИЙ, а, е. Найвищ. ст. до га́рний 1 — 5, до́брий 1 — 6, 8 і хоро́ший; найліпший. Найкращий парубок Микита Стоїть на лаві в сірій свиті (Шевч., II, 1963, 98); Її недурно вважали найкращою килимницею аулу: вона вміла ткати килими (Тулуб, В степу.., 1964, 174). Словник української мови в 11 томах