найвищий

на висо́ких но́тах. Підвищеним голосом від обурення, незадоволення, радості і т. ін. — Кинь ти його, Валька,— відповів інший голос на високих нотах (О. Гончар); — Увага! Кухня першого батальйону на горизонті! Взвод загудів на високих нотах, наче великий рій (І. Багмут). на найви́щій но́ті. Коли людям неясно, що саме вони збираються сказати, вони не замовкають. Навпаки, вони висловлюють свої почуття на найвищій ноті, тобто — кричать (Вісник НАН).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. найвищий — найви́щий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. найвищий — див. високий Словник синонімів Вусика
  3. найвищий — -а, -е. Найвищ. ст. до високий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. найвищий — НАЙВИ́ЩИЙ ◇ На ви́щому (найви́щому) рі́вні див. рі́вень. Словник української мови у 20 томах
  5. найвищий — НАЙБІ́ЛЬШИЙ (максимально можливий вияв інтенсивності якоїсь ознаки), ЯКНАЙБІ́ЛЬШИЙ підсил., ЩОНАЙБІ́ЛЬШИЙ підсил., МАКСИМА́ЛЬНИЙ, НАЙВИ́ЩИЙ, ПО́ВНИЙ (про швидкість, силу тощо); ГРАНИ́ЧНИЙ, КРА́ЙНІЙ (який є останнім ступенем у розвитку якоїсь ознаки)... Словник синонімів української мови
  6. найвищий — Найви́щий, -ща, -ще Правописний словник Голоскевича (1929 р.)