найвищий

найви́щий

-а, -е.

Найвищ. ст. до високий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. найвищий — найви́щий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. найвищий — див. високий Словник синонімів Вусика
  3. найвищий — НАЙВИ́ЩИЙ ◇ На ви́щому (найви́щому) рі́вні див. рі́вень. Словник української мови у 20 томах
  4. найвищий — на висо́ких но́тах. Підвищеним голосом від обурення, незадоволення, радості і т. ін. — Кинь ти його, Валька,— відповів інший голос на високих нотах (О. Гончар); — Увага! Кухня першого батальйону на горизонті!... Фразеологічний словник української мови
  5. найвищий — НАЙБІ́ЛЬШИЙ (максимально можливий вияв інтенсивності якоїсь ознаки), ЯКНАЙБІ́ЛЬШИЙ підсил., ЩОНАЙБІ́ЛЬШИЙ підсил., МАКСИМА́ЛЬНИЙ, НАЙВИ́ЩИЙ, ПО́ВНИЙ (про швидкість, силу тощо); ГРАНИ́ЧНИЙ, КРА́ЙНІЙ (який є останнім ступенем у розвитку якоїсь ознаки)... Словник синонімів української мови
  6. найвищий — Найви́щий, -ща, -ще Правописний словник Голоскевича (1929 р.)