1. Фразеологічний словник української мови

налягти

наляга́ти / налягти́ на но́ги. Прискорювати ходу, швидше йти. — От якби-то так сталося! — забігає вперед думкою Пилипко та знай налягає на ноги, поспішаючи до лісу (Панас Мирний); І Максим поспішав, одчайдушно налягаючи на ноги (І. Багряний); Коли наближалися до села, дитина почала кричати. Грицько і Катерина налягли на ноги (Д. Косарик).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. налягти — налягти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. налягти — див. налягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. налягти — НАЛЯГТИ́ див. наляга́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. налягти — НАВА́ЛЮВАТИСЯ (натискаючи, лягаючи, опускаючись, придавлювати своєю вагою), НАЛЯГА́ТИ, НАПИРА́ТИ розм.; НАПОСІДА́ТИ розм., НАСІДА́ТИ розм. (звичайно про дії людей). — Док.: навали́тися, налягти́, напе́рти, напосі́сти, насі́сти. Словник синонімів української мови
  5. налягти — НАЛЯГТИ́ див. наляга́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. налягти — Наляга́ти, -га́ю, -єш сов. в. налягти́, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Налегать, налечь. 2) Давить, придавить; угнетать, тѣснить, притѣснить. Стали ляхи дуже вже налягати на козаків. ЗОЮР. І. 166. 3) Ложиться, лечь поверхъ чего-либо. Ой туман яром та налягає. Грин. Словник української мови Грінченка