напастися

не напасе́шся на кого, розм. Не можна настачити кого-небудь чимсь, задовольнити чиї-небудь потреби в чомусь. — Не знаю, як емаль, а штани ти стерююю На тебе не напасешся! (А. Крижанівський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напастися — напа́стися 1 дієслово доконаного виду накинутися напа́стися 2 дієслово доконаного виду наїстися Орфографічний словник української мови
  2. напастися — I див. нападатися. II див. напасатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напастися — НАПА́СТИСЯ¹ див. напада́тися. НАПА́СТИСЯ² див. напаса́тися¹. НАПАСТИ́СЯ див. напаса́тися². Словник української мови у 20 томах
  4. напастися — НАКИ́НУТИСЯ на кого (зробити стрімкий і навальний напад на кого-небудь, щоб подужати його, завдати тілесних ушкоджень і т. ін.), КИ́НУТИСЯ, НАПА́СТИСЯ розм.; НАЛЕТІ́ТИ розм. (навально й несподівано); НАСКО́ЧИТИ (раптово, несподівано). — Недок. Словник синонімів української мови
  5. напастися — НАПА́СТИСЯ¹ див. напада́тися. НАПА́СТИСЯ² див. напаса́тися. Словник української мови в 11 томах
  6. напастися — Напасатися, -са́юся, -єшся сов. в. напастися, -суся, -сешся, гл. Напасаться, напастись. Попід мостом трава ростом, що й кінь напасеться. Мет. Волики напасаються. Грин. III. 50. Чужим добром не напасешся, — своє дбай. Г. Барв. 428. Словник української мови Грінченка