наперед

ви́нести / вино́сити нога́ми впере́д (напере́д) кого, фам. Хто-небудь помре, загине або буде похованим. Мешканців не видно — поховалися десь чи вибралися, а кого й винесли ногами вперед (А. Хорунжий); Якщо живим не можна вийти звідси — вперед ногами винесуть мене (Л. Костенко); Хай пиндючаться (окупанти) пихато — їм життя у нас не мед: скоро винесемо з хати всіх ногами наперед (С. Голованівський); — Звідси вийде тільки той, хто запишеться до артілі. Микито, замкни двері!. — А як хто не схоче писатись? — Запитав хтось несміливо. — Хто не схоче, того винесуть наперед ногами.. Оце ви думаєте для чого? — ткнув (Юхим) рукою в наган (А. Дімаров). ви́їхати впере́д нога́ми (померти). — Про те, щоб зовсім кинути полювати, Олексі Івановичу і на думку не спадало... — Хоч на горличку, хоч на горобця... Аж поки вперед ногами з хати не виїду, рушниці не кину! — твердо заявив Олекса Іванович (Остап Вишня).

забіга́ти / забі́гти напере́д (впере́д). 1. Порушувати послідовність, логічний хід розповіді, викладу чого-небудь і т. ін. І ще... і ще одна причина не давала спати Касію. Та не будемо забігати наперед (І. Микитенко); А втім, додому Іван Іванович дійде тільки за якісь півгодини, і тому дозвольте забігти вперед і одрекомендувати його сім’ю (М. Хвильовий). 2. Робити що-небудь, намагатися дізнатися про щось передчасно, випереджаючи події. Захоплений, невтомний, він уперто перемагав труднощі, добре засвоював предмет, нетерпеливо забігав наперед, бажаючи більше знати (Г. Коцюба); Він (Андрій) не хотів знати про це (про розстріли) з двох причин: перша — страшно забігати наперед (І. Багряний). забіга́ти дале́ко (наперед) ро́зумом. (Юлія:) Ех, пане, занадто далеко ви своїм розумом забігаєте. Буде з вас і того, що досі сказала (І. Франко); (Хаїм:) Чи хоче пан, щоб я вже йому потанцював? (Пан:) Не забігай наперед розумом, щоб не звихнувся (М. Кропивницький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наперед — напере́д прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. наперед — присл. У напрямку перед собою, вперед; за якийсь час до чогось, заздалегідь; у знач. прийм. Тихович біжить наперед (М.Коцюбинський); Васько з Васютою переказали через Сьомку, що треба наперед зустрітися і обговорити план нападу на ворогів (Ю. Літературне слововживання
  3. наперед — пр., уперед, не назад; (знати) заздалегідь; (платити) авансом; (з нст. ч. ніж) перше; ЯК ПРИЙ. перед <н. наперед себе>. Словник синонімів Караванського
  4. наперед — див. завчасно Словник синонімів Вусика
  5. наперед — присл. 1》 У напрямку перед собою; уперед; прот. назад. 2》 За якийсь час до чого-небудь: заздалегідь. || рідко. Спочатку, передусім. 3》 у знач. прийм., з род. в. Уживається для позначення предметів, осіб, попереду яких відбувається дія. Задом наперед — див. задом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. наперед — (час) заздалегідь, заздалегоди, завчасно, завчасу, завгодя, (чого) див. фронт Словник чужослів Павло Штепа
  7. наперед — НАПЕРЕ́Д, присл. 1. У напрямку перед собою, уперед; протилежне назад. Іван йшов далі, простягнувши наперед руки, неначе сліпець (М. Коцюбинський); Козаков також виступив наперед, звертаючись до Сагайди з якоюсь підкресленою офіціальною шанобливістю (О. Словник української мови у 20 томах
  8. наперед — ЗАЗДАЛЕГІ́ДЬ (за якийсь час до чого-небудь), ЗАВЧА́СНО, НАПЕРЕ́Д, ПОПЕ́РЕДУ, АВА́НСОМ розм., ЗАВЧАСУ́ розм., ЗА́ГОДЯ розм., ЗАРА́НІ розм., ЗАРА́ННЯ розм., ЗАРА́ННЄ заст., ЗАЗДАЛЕ́ГО́ДИ діал., ЗАВГОДЯ́ діал., ЗАЧАСУ́ рідко. Словник синонімів української мови
  9. наперед — Напере́д, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. наперед — НАПЕРЕ́Д, присл. 1. У напрямку перед собою; уперед; протилежне назад. Іван йшов далі, простягнувши наперед руки, неначе сліпець (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  11. наперед — Напере́д нар. 1) Напередъ, впередъ. Побігши наперед, зліз на шовковицю. Єв. Л. XIX. 4. 2) Впередъ, сначала, прежде всего. Наперед усіх благословення прохав. Макс. Нехай дадуть мені наперед гроші. МВ. І. 31. 3) Впредь. Дай, Боже, наперед лучче. Ном. № 375. Словник української мови Грінченка