1. Літературне слововживання

наперед

присл. У напрямку перед собою, вперед; за якийсь час до чогось, заздалегідь; у знач. прийм. Тихович біжить наперед (М.Коцюбинський); Васько з Васютою переказали через Сьомку, що треба наперед зустрітися і обговорити план нападу на ворогів (Ю.Смолич); Старшина вихопився своїм жеребчиком наперед підвід: – Гони за мною! (О.Гончар).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наперед — напере́д прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. наперед — пр., уперед, не назад; (знати) заздалегідь; (платити) авансом; (з нст. ч. ніж) перше; ЯК ПРИЙ. перед <н. наперед себе>. Словник синонімів Караванського
  3. наперед — див. завчасно Словник синонімів Вусика
  4. наперед — присл. 1》 У напрямку перед собою; уперед; прот. назад. 2》 За якийсь час до чого-небудь: заздалегідь. || рідко. Спочатку, передусім. 3》 у знач. прийм., з род. в. Уживається для позначення предметів, осіб, попереду яких відбувається дія. Задом наперед — див. задом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. наперед — (час) заздалегідь, заздалегоди, завчасно, завчасу, завгодя, (чого) див. фронт Словник чужослів Павло Штепа
  6. наперед — НАПЕРЕ́Д, присл. 1. У напрямку перед собою, уперед; протилежне назад. Іван йшов далі, простягнувши наперед руки, неначе сліпець (М. Коцюбинський); Козаков також виступив наперед, звертаючись до Сагайди з якоюсь підкресленою офіціальною шанобливістю (О. Словник української мови у 20 томах
  7. наперед — ви́нести / вино́сити нога́ми впере́д (напере́д) кого, фам. Хто-небудь помре, загине або буде похованим. Мешканців не видно — поховалися десь чи вибралися, а кого й винесли ногами вперед (А. Фразеологічний словник української мови
  8. наперед — ЗАЗДАЛЕГІ́ДЬ (за якийсь час до чого-небудь), ЗАВЧА́СНО, НАПЕРЕ́Д, ПОПЕ́РЕДУ, АВА́НСОМ розм., ЗАВЧАСУ́ розм., ЗА́ГОДЯ розм., ЗАРА́НІ розм., ЗАРА́ННЯ розм., ЗАРА́ННЄ заст., ЗАЗДАЛЕ́ГО́ДИ діал., ЗАВГОДЯ́ діал., ЗАЧАСУ́ рідко. Словник синонімів української мови
  9. наперед — Напере́д, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. наперед — НАПЕРЕ́Д, присл. 1. У напрямку перед собою; уперед; протилежне назад. Іван йшов далі, простягнувши наперед руки, неначе сліпець (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  11. наперед — Напере́д нар. 1) Напередъ, впередъ. Побігши наперед, зліз на шовковицю. Єв. Л. XIX. 4. 2) Впередъ, сначала, прежде всего. Наперед усіх благословення прохав. Макс. Нехай дадуть мені наперед гроші. МВ. І. 31. 3) Впредь. Дай, Боже, наперед лучче. Ном. № 375. Словник української мови Грінченка