1. Фразеологічний словник української мови

написаний

на роду́ (рідше на віку́) напи́сано кому і без додатка. Кому-небудь судилося щось заздалегідь або від народження. (Наталка:) Так йому на роду написано, щоб жити багатим до старості, а умерти бідним (І. Котляревський); Так що ж воно таке — покликання? Схоже ніби на те, що кожній людині на роду написано, як говориться в народі, ким бути (В. Сухомлинський); — Оце поїдемо до превражого сина Гвинтовки та вкрадемо ще раз Череванівну. Мабуть, їй на віку написано моїх рук не минути (П. Куліш). на роду́ напи́саний. — Ой сестриці! І Ясь мені сподобавсь, а бідність, здається, вже на роду мені написана — і дома не зазнала я розкоші (І. Нечуй-Левицький); Малювати, творити прекрасне — це, він вважав, написане йому на роду, заповідане від матері (О. Гончар).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. написаний — напи́саний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. написаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до написати. || написано, безос. присудк. сл. || у знач. ім. написане, -ного, с. Те, що зображене на чому-небудь графічними знаками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. написаний — НАПИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до написа́ти. Понад шляхом стоять стовпи, на котрих були написані верстви (І. Нечуй-Левицький); Тиха така вона, нехитра ся мелодія, і видко відразу, що написана тим великим композитором (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. написаний — НАПИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. нас. мин. ч. до написа́ти. Понад шляхом стоять стовпи, на котрих були написані верстви (Н.-Лев., III, 1956, 289); Тиха така вона, нехитра ся мелодія, і видко відразу, що написана тим великим композитором (Хотк. Словник української мови в 11 томах