напнути

накри́ти (вкри́ти, напа́сти, напну́ти, обпа́сти і т. ін) мо́крим рядно́м кого. 1. Вилаяти когось (звичайно раптово, зненацька) або різко висловити своє незадоволення, сказати щось неприємне. Батько знов накрив її мокрим рядном.— І де ти в іродового батька волочишся! (І. Нечуй-Левицький); — Повертайте, хлопці, сьогоднішній виторг! — одразу ж накрив мокрим рядном своїх вірних помічників (М. Стельмах); Не доведи Боже Галі що лишнє сказати, лишній раз устати, по хаті пройти — так мати і вкриє мокрим рядном (Панас Мирний); Друкарю! Не дрімай: де треба, точку (крапку) став, Щоб мокрим нас рядном злий критик не напав (Л. Боровиковський); Стара напнула її (Настю) мокрим рядном. Най вона виб’є собі з голови і Гната, і любощі, бо то дурниця! (М. Коцюбинський); Обпала (дружина) мокрим рядном свого чоловіка за його нехтування приписами лікарів (Ю. Яновський). мов рядно́м накри́ти. Гордо (Настя) глянула!.. І знов, мов рядном накрила.— Хто з нас чорний, говоріть? (С. Олійник). 2. Піймати, захопити зненацька. — Ага, піймалась! .. накрили вас мокрим рядном (Д. Бедзик); — Ще два-три тижні — і буде пізно. А тепер ще можна накрити Каффу мокрим рядном. Війська там катма (З. Тулуб); Проштовхуючись до виходу, я гарячково мізкував, як накрити мокрим рядном брехунця-сусіду (А. Крижанівський); — Ти, дурню, не шукай собі хвороби. Не накликай нещастя. Воно ось-ось із-за горба само присуне й мокрим рядном тебе накриє (М. Понеділок).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напнути — напну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. напнути — див. напинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напнути — НАПНУ́ТИ див. напина́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. напнути — НАДУВА́ТИ (НАДИМА́ТИ) (про вітер — наповнюючи повітрям, натягати, робити пружним що-небудь), НАПИНА́ТИ, РОЗДУВА́ТИ підсил. — Док.: наду́ти, напну́ти (нап'ясти́), розду́ти. Вітер надимає поли моєї шинелі, люто шарпає їх (П. Словник синонімів української мови
  5. напнути — Нап’я́сти́ і напну́ти, -пну́, -пне́ш; нап’я́в, нап’я́ла і напну́в, -ну́ла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. напнути — НАПНУ́ТИ див. напина́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. напнути — Напнути, -ся см. напинати, -ся. Словник української мови Грінченка