1. Фразеологічний словник української мови

наріжний

нарі́жний ка́мінь чого, книжн. Основа, найсуттєвіша частина чого-небудь. Наріжним каменем дослідження сільськогосподарської науки є комплексна розробка шляхів підвищення родючості земель (З журналу); Постановка спектаклю .. стала наріжним каменем нової системи роботи в будинку культури. Вистава по-справжньому захопила глядача вдалою режисерською трактовкою (З журналу).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Наріжний — Нарі́жний прізвище Орфографічний словник української мови
  2. наріжний — (принцип) найважливіший, найосновніший, найістотніший. Словник синонімів Караванського
  3. наріжний — [нар’іжнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. наріжний — -а, -е. 1》 Розміщений, розташований на розі. || Який міститься, розташований у кутку чого-небудь. 2》 перен., книжн. Надзвичайно важливий, істотний, основний. Наріжний камінь чого — основа, найважливіша частина чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. наріжний — НАРІ́ЖНИЙ, а, е. 1. Розміщений, розташований на розі. Панас обійшов наріжну вежу і наблизився до брами (З. Тулуб); Просуватись далі заважав наріжний будинок протилежного кварталу, що виходив фасадом на саме перехрестя (О. Словник української мови у 20 томах
  6. наріжний — НАРІ́ЖНИЙ (про будівлю — розташований на розі вулиць, шляхів і т. ін.; про якусь частину будівлі: кімнату, стіну тощо — розташований на її розі), КУ́ТНІЙ. Нарешті Юлія й Данило спинилися в під'їзді великого наріжного будинку (Л. Словник синонімів української мови
  7. наріжний — Нарі́жний, -на, -не (від ріг) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. наріжний — НАРІ́ЖНИЙ, а, е. 1. Розміщений, розташований на розі. Панас обійшов наріжну вежу і наблизився до брами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 446); Просуватись далі заважав наріжний будинок протилежного кварталу, що виходив фасадом на саме перехрестя (Гончар, III. Словник української мови в 11 томах
  9. наріжний — Наріжний, -а, -е Угольный, краеугольный. Копай наріжню яму на слуп наріжний. Кіев. г. Хто положив наріжний камінь. К. Іов. 84. Словник української мови Грінченка