наріжний

НАРІ́ЖНИЙ, а, е.

1. Розміщений, розташований на розі.

Панас обійшов наріжну вежу і наблизився до брами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 446);

Просуватись далі заважав наріжний будинок протилежного кварталу, що виходив фасадом на саме перехрестя (Гончар, III. 1959, 247);

В наріжному вікні дому біліла нерухома, постать дівчини (Кол., Терен.., 1959, 115);

// Який міститься, розташований у кутку чого-небудь.

У невеликій наріжній кімнатці замку, який здіймався серед озера, сиділо.. двоє мужів (Оп., Іду.., 1958, 441).

2. перен., книжн. Надзвичайно важливий, істотний, основний.

Цінність творів мистецтва вимірюється достоїнством тих ідей, які воно пропагує, — такий один з наріжних принципів наукової естетики (Ком. Укр., 2, 1963, 55).

◊ Нарі́жний ка́мінь чого — основа, найважливіша частина чого-небудь.

Учення про додаткову вартість є наріжний камінь економічної теорії Маркса (Ленін, 23, 1972, 44);

КПРС розглядає братерський союз з народами, що скинули колоніальне і напівколоніальне ярмо, як один з наріжних каменів своєї міжнародної політики (Програма КПРС, 1961, 44).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Наріжний — Нарі́жний прізвище Орфографічний словник української мови
  2. наріжний — (принцип) найважливіший, найосновніший, найістотніший. Словник синонімів Караванського
  3. наріжний — [нар’іжнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. наріжний — -а, -е. 1》 Розміщений, розташований на розі. || Який міститься, розташований у кутку чого-небудь. 2》 перен., книжн. Надзвичайно важливий, істотний, основний. Наріжний камінь чого — основа, найважливіша частина чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. наріжний — НАРІ́ЖНИЙ, а, е. 1. Розміщений, розташований на розі. Панас обійшов наріжну вежу і наблизився до брами (З. Тулуб); Просуватись далі заважав наріжний будинок протилежного кварталу, що виходив фасадом на саме перехрестя (О. Словник української мови у 20 томах
  6. наріжний — нарі́жний ка́мінь чого, книжн. Основа, найсуттєвіша частина чого-небудь. Наріжним каменем дослідження сільськогосподарської науки є комплексна розробка шляхів підвищення родючості земель (З журналу); Постановка спектаклю .. Фразеологічний словник української мови
  7. наріжний — НАРІ́ЖНИЙ (про будівлю — розташований на розі вулиць, шляхів і т. ін.; про якусь частину будівлі: кімнату, стіну тощо — розташований на її розі), КУ́ТНІЙ. Нарешті Юлія й Данило спинилися в під'їзді великого наріжного будинку (Л. Словник синонімів української мови
  8. наріжний — Нарі́жний, -на, -не (від ріг) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. наріжний — Наріжний, -а, -е Угольный, краеугольный. Копай наріжню яму на слуп наріжний. Кіев. г. Хто положив наріжний камінь. К. Іов. 84. Словник української мови Грінченка