насторожитися
ву́ха насторожи́лися у кого і без додатка. Хто-небудь почав прислухатися, став зосередженим, напружено-уважним. І замовк (Атта Троль) на мить у тузі... Але раптом в нього вуха Насторожилися якось (Леся Українка). у́ші насторожи́лися. Одразу ліниве обличчя ожило, уші насторожились, очі.. заграли веселим блиском (С. Васильченко).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насторожитися — насторожи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- насторожитися — [насторожитиес'а] -роужус'а, -жис':а, -жиц':а, -жиемос'а, -жиетес'а, -жац':а; нак. -жис'а, -роуж'іц':а Орфоепічний словник української мови
- насторожитися — див. насторожуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насторожитися — НАСТОРОЖИ́ТИСЯ див. насторо́жуватися. Словник української мови у 20 томах
- насторожитися — НАПРУ́ЖУВАТИСЯ (внутрішньо зосереджуватися, мобілізуючи свою увагу, дух, моральні сили перед можливою несподіванкою, небезпекою тощо); НАСТОРО́ЖУВАТИСЯ, НАШОРО́ШУВАТИСЯ розм. (виявляти напружену увагу, занепокоєння, тривогу); НАЇЖА́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- насторожитися — НАСТОРОЖИ́ТИСЯ див. насторо́жуватися. Словник української мови в 11 томах