насторожувати
насторо́жувати (наго́стрювати, нашоро́шувати і т. ін.) / насторо́жити (нагостри́ти, нашоро́шити і т. ін.) ву́ха. Напружено, уважно прислухатися до чогось. Простягають (селяни) шиї, вирячують очі і насторожують вуха, щоб хоч трохи почути з того, що говориться в коршмі (корчмі) (І. Франко); Він (парубок) притаїв дух; насторожив уха, слуха… (Панас Мирний); Хто балака, Хто кобзаря слуха. А Залізняк попереду Нашорошив уха (Т. Шевченко); При цих словах Бичковський насторочив вуха і покрутив вуса. (І. Нечуй-Левицький); // З напруженою увагою, з великим інтересом готуватися до слухання чогось. Воловик насторожив уші, увесь потонув в увазі, в чеканні, що скаже Марина (Г. Епік); — Молодице, нашорошуйте вуха, бо новина буде (Б. Грінченко).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насторожувати — насторо́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- насторожувати — (вуха) нашорошувати, нащулювати, наставляти, наструнчувати; (слух) напружувати. Словник синонімів Караванського
- насторожувати — -ую, -уєш, недок., насторожити, -жу, -жиш, док., перех. Викликати напружену увагу, зосередженість, занепокоєння, тривогу. Насторожувати вуха. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насторожувати — (вуха) нашорошувати, нашорошити, понашорошувати, див. наставляти Словник чужослів Павло Штепа
- насторожувати — НАСТОРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСТОРОЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док., кого, що і без прям. дод. Виклика́ти посилену увагу, зосередженість, занепокоєння, тривогу. Словник української мови у 20 томах
- насторожувати — НАПРУ́ЖУВАТИ (про сили, пам'ять, зір, слух і т. ін. — докладаючи зусиль, посилювати діяльність, ступінь вияву); НАТУ́ЖУВАТИ підсил., ПІДНАТУ́ЖУВАТИ підсил. розм. (перев. Словник синонімів української мови
- насторожувати — НАСТОРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСТОРОЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док., перех. Виклика́ти напружену увагу, зосередженість, занепокоєння, тривогу. Словник української мови в 11 томах