1. Фразеологічний словник української мови

находити

доса́да нахо́дить / найшла́ на кого. Хто-небудь починає відчувати невдоволення, роздратованість, образу і т. ін. — Звісно, як досада найде на господаря, то на кому ж її зірвати, як тільки на своїх близьких (Панас Мирний).

сказ напада́є (нахо́дить) / напа́в (найшо́в) на кого, рідше кого. Кого-небудь охоплює сильне почуття гніву, роздратування і т. ін. — То молиться (батько) в кутку цілими вечорами, то нападає на нього такий сказ, що не тільки люди, а й боги в хаті не вдержаться… (Григорій Тютюнник).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. находити — нахо́дити 1 дієслово недоконаного виду знаходити; насуватися, насходитися нахо́дити 2 дієслово недоконаного виду про настрій находи́ти дієслово доконаного виду багато пройти розм. Орфографічний словник української мови
  2. находити — (- настрій) набігати, нападати, оволодівати, охоплювати; (- людей) сходитися; (- дощ) надходити, насуватися, наближатися; (- день) наставати. Словник синонімів Караванського
  3. находити — I -джу, -диш, недок., найти, найду, найдеш, док., перех. 1》 Відшукувати, виявляти, помічати кого-, що-небудь. 2》 Підшукувати, підбирати кого-, що-небудь. Находити спільну мову з кимось. II -дить, недок., найти, найде, док. 1》 на кого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. находити — НАХО́ДИТИ¹, джу, диш, недок., НАЙТИ́, найду́, на́йдеш, док., кого, що. 1. Відшукувати, виявляти, помічати кого-, що-небудь; знаходити. Приїхали; ножі беруть, І генерала розчиняють, І яд находять в животі (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. находити — ЗБИРА́ТИСЯ (опинятися в одному місці, в однієї особи чи в одних руках), ГРОМА́ДИТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, НАГРОМА́ДЖУВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИСЯ, КОНЦЕНТРУВА́ТИСЯ, СТЯГА́ТИСЯ, НАСУВА́ТИ перев. док., розм. Словник синонімів української мови
  6. находити — Нахо́дити, -хо́джу, -хо́диш, -дять; нахо́дь, -хо́дьмо, -хо́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. находити — НАХО́ДИТИ¹, джу, диш, недок., НАЙТИ́, найду́, на́йдеш, док., перех. 1. Відшукувати, виявляти, помічати кого-, що-небудь. Приїхали; ножі беруть, І генерала розчиняють, І яд находять в животі (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  8. находити — Нахо́дити, -джу, -диш сов. в. найти́, -йду́, -деш, гл. Находить, найти. Багатому чорт діти колише, а убогий і няньки не найде. Ном. № 1420. 2) Находить, найти, наступать, наступить; нападать, напасть. Найдуть купою у хату. МВ. (О. 1862. І. 95). Словник української мови Грінченка