небесний

відійти́ / відхо́дити у ца́рство небе́сне, книжн. Померти. Була колись у нас жіночка. На подобу Регіни. Відійшла у Царство небесне. Через дурницю (Б. Бойко).

ма́нна небе́сна (з не́ба, з небе́с), жарт. Те, що легко дістається; щось бажане, приємне і т. ін. — Не дивуйтеся, що вони вам так дякують. Ваше щире подаяння для них як манна небесна (В. Канівець); Успіхи передовиків — не манна небесна, вони з надхмарних висот не падають (З газети); — А поки що, дорогі брати й сестри, не сидіть склавши руки, не очікуйте манни з неба (Д. Бедзик); — То ви .. розбагатіти надумали?.. Чекаєте манни з неба? — поспитав оторопілий Тиміш Пірнач. — Ждете, коли звалиться просто на голову (Є. Гуцало); Манни з небес не буде, багатство товарів треба створювати самим (З газети).

проспа́ти (усе́) ца́рство небе́сне, жарт. Утратити, проґавити щось важливе, потрібне, не скористатися якоюсь можливістю. — Бачите, проспали царство небесне,— сміється чоловік з рушницею.— І сотню свою проспали, і вістових, і коні (В. Гжицький); Гайворона розбудив високий зчіплювач вагонів з ліхтарем у руках: — Проспиш усе царство небесне. Зараз ось автобус на Косопілля піде (М. Зарудний).

ца́рство небе́сне (ві́чне, Бо́же), рел. 1. Рай. — Не журися, Насте, об худобі.. Стережись, щоб вона тобі не перепинила дорогу до царства небесного (Г. Квітка-Основ’яненко); Вона замолоду, бувши замужем за дияконом і натерпівшись і холоду й голоду, як овдовіла й перейшла до брата жити, то мов у царство Боже попала (Панас Мирний). 2. кому.Уживається при згадці небіжчика для вираження побажання йому загробного райського життя. — А-а! Пригадую, пригадую. Був колись такий тип у Сміянах. Помер, царство йому небесне (О. Бердник); — Гм... старий Пруденко, приміром, успокоївся не так давно,— кахикнув Лелека і погладив вуса.— Т-а-а-к,— протягла Розумиха, але не повела і бровою.— Царство йому небесне, вічний спокій душі. Статечна людина була (М. Лазорський); Хоть од Дидони плив (Еней) поспішно, Та плакав гірко, неутішно. Почувши ж, що в огні спеклася, Сказав: — Нехай їм вічне царство (І. Котляревський). 3. ірон. Страта, смерть. Він допоміг нам хутенько знайти в Корчуватому справжню гідру фашизму із списками наших людей, складених для царства небесного (Ю. Яновський).

як (мов, на́че і т. ін.) ма́нни небе́сної (з не́ба, з небе́с), зі сл. чека́ти, жда́ти і под. Дуже сильно, з нетерпінням, з надією і т. ін. Літа чекав, як манни небесної: дома хоч хліба та риби можна було досхочу наїстися (В. Канівець); Він сік нас по литках пугою, коли заставав у колгоспному горосі, а часи переживалися голодні, і ми чекали того гороху, як манни небесної (В. Дрозд); На дні (моря) завжди є живі істоти, які живляться органічними залишками, чекають їх, як “манни небесної”, і розкошують там, де її випадає більше (Наука і культура..). на́че ма́нни. Бравого молодика Жадає (дівчина), наче манни (О. Мисик).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небесний — Надземний, вишній. Словник синонімів Полюги
  2. небесний — небе́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. небесний — (ангел) Божий; (апарат) КОСМІЧНИЙ; (- вись) надхмарний, захмарний; (колір) БЛАКИТНИЙ; (- тіла) астрономічний; П. неземний, богорівний, високий, чистий, поет. горній; (- красу) неперевершений, дивний, несказанний; (- царство) загробний. Словник синонімів Караванського
  4. небесний — див. голубий Словник синонімів Вусика
  5. небесний — [неибеснией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  6. небесний — -а, -е. 1》 Прикм. до небо 1). || Стос. до неба (у 1 знач.). || Який міститься в міжзоряному і міжпланетному просторі або пов'язаний з ними. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. небесний — НЕБЕ́СНИЙ, а, е. 1. Прикм. до не́бо 1. Сонце грає промінням, весняний легіт жене по небесній блакиті як пух легенькі білі хмаринки (М. Коцюбинський); Панас мовчки стояв, дивлячись кудись у небесний простір (Ю. Яновський); // Стос. до неба (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
  8. небесний — небе́сний: ◊ небе́сна пта́шка → птах ◊ птах небе́сний → птах ◊ ту́рок небе́сний → турок Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. небесний — БЛАКИ́ТНИЙ (який має колір ясного неба, лазурі, бірюзи і т. ін.), ГОЛУБИ́Й, ЛАЗУ́РО́ВИЙ поет., ЛАЗУ́РНИЙ поет. (кольору лазурі — перев. із сл. небо, море, із сл. колір, відтінок і т. ін.); НЕБЕ́СНИЙ (перев. Словник синонімів української мови
  10. небесний — НЕБЕ́СНИЙ, а, е. 1. Прикм. до не́бо 1. Сонце грає промінням, весняний легіт жене по небесній блакиті як пух легенькі білі хмаринки (Коцюб., І, 1955, 111); Панас мовчки стояв, дивлячись кудись у небесний простір (Ю. Янов., II, 1958, 178); // Стос. Словник української мови в 11 томах
  11. небесний — Небесний, -а, -е 1) Небесный. Царство небесне, пером земля над ним. Ном. № 252. Налетіло птаство небесне. Єв. Мр. IV. 4. 2) небесна доро́га. Млечный путь. Словник української мови Грінченка