1. Фразеологічний словник української мови

непогано

язи́к підві́шений (прив’я́заний, приче́плений і т. ін.) до́бре (непога́но). 1. у кого і без додатка. Хто-небудь уміє вільно, влучно, дотепно висловлюватися, має ораторські здібності. До столу вихопився Тихін Фіялко. Сход насторожився. Ну, цей щось скаже. Язик у нього підвішений добре. Вміє давати чосу глитайні… (В. Речмедін); — Не дурна голова у Павла. Не забереш цього від нього. І язик підвішений добре! (А. Головко). 2. Уміння вільно, влучно, дотепно висловлюватися; ораторські здібності. Горлань і демагог з непогано підвішеним язиком, він має певний вплив, і не лише серед “сезонників” (А. Головко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непогано — непога́но прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. непогано — 1》 Присл. до непоганий 1). 2》 у знач. присудк. сл. Усе гаразд, усе задовольняє; добре. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непогано — НЕПОГА́НО. 1. Присл. до непога́ний 1. Я почуваю себе непогано, серце болить рідко (М. Коцюбинський); Федько вчився непогано (О. Донченко); Живе [Артем] непогано і матір таки не забуває – хоч зрідка, а приїздить (А. Головко). 2. у знач. присудк. сл. Словник української мови у 20 томах
  4. непогано — ДО́БРЕ (так, як слід), ХО́РОШЕ, ГА́РНО, СЛА́ВНО, ГАРА́ЗД, ГО́ЖЕ, ВДА́ЛО (УДА́ЛО), ПО-ЛЮ́ДСЬКОМУ (ПО-ЛЮ́ДСЬКИ), ПОРЯ́ДНО рідше, ДО ЛА́ДУ́, НА СЛА́ВУ розм., ДОБРЯ́ЧЕ підсил. розм., ЗДО́РОВО розм., ЛА́ДНО розм., ЛЕ́ПСЬКО розм., ПО-БО́ЖОМУ розм., ФА́ЙНО діал. Словник синонімів української мови
  5. непогано — НЕПОГА́НО. 1. Присл. до непога́ний 1. Я почуваю себе непогано, серце болить рідко (Коцюб., III, 1956, 429); Федько вчився непогано (Донч., V, 1957, 357); Живе [Артем] непогано і матір таки не забуває — хоч зрідка, а приїздить (Головко, II, 1957, 233). Словник української мови в 11 томах