облягти

облягти́ (бу́ти, лежа́ти і т. ін.) на сме́ртній посте́лі, заст. Тяжко захворіти без надії на одужання; помирати. У панському дворі було неблагополучно! Маленький, 5 років, паничик Вітюньо обліг на смертній постелі (Дніпрова Чайка).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облягти — облягти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. облягти — [обл'агти] -л'ажу, -л'ажеиш; мин. оубл'іг, -л'агла; нак. -л'аж, -л'ажтеи Орфоепічний словник української мови
  3. облягти — див. облягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. облягти — ОБЛЯГТИ́ див. обляга́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. облягти — ОБЛЯГТИ́ див. обляга́ти. Словник української мови у 20 томах
  6. облягти — ЗАХВОРІ́ТИ (стати хворим), ЗАНЕДУ́ЖАТИ, ЗАСЛА́БНУТИ розм., ЗАСЛА́БТИ розм., ЗАСЛАБІ́ТИ розм., ЗАЧАВЛІ́ТИ розм., РОЗНЕДУ́ЖАТИСЯ розм., РОЗХВОРІ́ТИСЯ розм., РОЗНЕМОГТИ́СЯ розм., ЗАХОРУВА́ТИ діал., ЗАХОРІ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  7. облягти — Облягти см. облягати. Словник української мови Грінченка