обмацати

обма́цувати (ма́цати) / обма́цати (пома́цати) очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін) кого, що, якими (яким). Пильно, уважно, з неприхованим інтересом оглядати кого-, що-небудь. Люди зупиняються й обмацують мене очима, немов дефіцитний крам (Я. Качура); На ґанку вже стояв Антон Кужель і допитливо обмацував очима прибулих (П. Панч); — Не стояти ж мені на зруйнованому тротуарі, де тебе кожен обмацує цікавими очима (П. Колесник); Купці в сукняних чумарках і чоботях пляшками обмацували поглядом в’юки (З. Тулуб); Пройшов річковик у білому кітелі. І так само нахабно обмацав очима Іринину статуру (Ю. Мушкетик); Володимир Вікторович глянув Олексієві у вічі, обмацав усього хлопця одним поглядом (В. Логвиненко); Пряхін потис руку Багричу, помацавши його настороженими очима (Л. Дмитерко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмацати — обма́цати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. обмацати — див. обмацувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обмацати — ОБМА́ЦАТИ див. обма́цувати. Словник української мови в 11 томах
  4. обмацати — ОБМА́ЦАТИ див. обма́цувати. Словник української мови у 20 томах
  5. обмацати — МА́ЦАТИ (доторкатися руками або ногами до когось-чогось, щоб дослідити, упевнитися в чомусь); ЛА́ПАТИ, ГЛЯДІ́ТИ розм. (дотиками рук розшукувати у темноті, розпізнавати щось за допомогою пальців і т. ін.); ОБМА́ЦУВАТИ, ПРОМА́ЦУВАТИ, ОБЩУ́ПУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. обмацати — Обмацати, -ся см. обмацувати, -ся. Словник української мови Грінченка