обмацувати

обма́цувати (ма́цати) / обма́цати (пома́цати) очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін) кого, що, якими (яким). Пильно, уважно, з неприхованим інтересом оглядати кого-, що-небудь. Люди зупиняються й обмацують мене очима, немов дефіцитний крам (Я. Качура); На ґанку вже стояв Антон Кужель і допитливо обмацував очима прибулих (П. Панч); — Не стояти ж мені на зруйнованому тротуарі, де тебе кожен обмацує цікавими очима (П. Колесник); Купці в сукняних чумарках і чоботях пляшками обмацували поглядом в’юки (З. Тулуб); Пройшов річковик у білому кітелі. І так само нахабно обмацав очима Іринину статуру (Ю. Мушкетик); Володимир Вікторович глянув Олексієві у вічі, обмацав усього хлопця одним поглядом (В. Логвиненко); Пряхін потис руку Багричу, помацавши його настороженими очима (Л. Дмитерко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмацувати — обма́цувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обмацувати — див. мацати Словник синонімів Вусика
  3. обмацувати — -ую, -уєш, недок., обмацати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Мацати, щупати з усіх боків, по всій поверхні. 2》 перен. Уважно обстежувати, пильно оглядати. Обмацувати очима. 3》 Торкатися, хапати за груди та інші інтимні місця тіла жінки, дівчини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обмацувати — ОБМА́ЦУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМА́ЦАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Мацати, щупати з усіх боків, по всій поверхні. Андрій бігав од саней до саней, обмацував дерево (Коцюб., II, 1955, 35); Мати.. Словник української мови в 11 томах
  5. обмацувати — ОБМА́ЦУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМА́ЦАТИ, аю, аєш, док., кого, що. 1. Мацати з усіх боків, по всій поверхні. Мати .. кинулась до сина, обмацуючи його руки, ноги, голову (А. Шиян); Остап обережно обмацав те, на чому лежав (М. Коцюбинський); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  6. обмацувати — МА́ЦАТИ (доторкатися руками або ногами до когось-чогось, щоб дослідити, упевнитися в чомусь); ЛА́ПАТИ, ГЛЯДІ́ТИ розм. (дотиками рук розшукувати у темноті, розпізнавати щось за допомогою пальців і т. ін.); ОБМА́ЦУВАТИ, ПРОМА́ЦУВАТИ, ОБЩУ́ПУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. обмацувати — Обма́цувати, -цую, -цуєш; обма́цати, -цаю, -цаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. обмацувати — Обмацувати, -цую, -єш сов. в. обмацати, -цаю, -єш, гл. Ощупывать, ощупать. Драг. 48. Він обмацав її скрізь. Словник української мови Грінченка