обмацувати

ОБМА́ЦУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМА́ЦАТИ, аю, аєш, док., кого, що.

1. Мацати з усіх боків, по всій поверхні.

Мати .. кинулась до сина, обмацуючи його руки, ноги, голову (А. Шиян);

Остап обережно обмацав те, на чому лежав (М. Коцюбинський);

* Образно. Зеленими безконечними вусиками він [хміль] обмацував і сповивав кожну цеглину (О. Донченко);

// Мацаючи, шукати, знаходити когось, щось, з'ясовувати що-небудь.

Що ви, дядьку, робите? – вишарпнула [дівчина] з огидою і переляком руку. – Силу, силу обмацую (М. Стельмах);

Про неї [колотушку] Рязанов згадав, коли безнадійно обмацував себе, шукаючи запасного патрона (В. Логвиненко);

* У порівн. Команди ніби обмацували одна одну, визначаючи слабкі місця чи щілинки в обороні (В. Собко);

* Образно. * У порівн. Декого захоплювало віршування, інші обмацували земну кулю невидимими щупальцями коротких хвиль (М. Руденко).

2. перен. Уважно обстежувати, пильно оглядати.

Олов'яні очі обмацали руді Тимкові чоботи (Григорій Тютюнник);

Жовті кружала від кишенькових ліхтарів швидко обмацали стіни, чемодани, кишені (Ю. Бедзик).

◇ (1) Обма́цувати (ма́цати) / обма́цати (пома́цати) очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) кого, що, якими (яким). – пильно, уважно, з неприхованим інтересом оглядати кого-, що-небудь.

Люди зупиняються й обмацують мене очима, немов дефіцитний крам (Я. Качура);

На ґанку вже стояв Антон Кужель і допитливо обмацував очима прибулих (П. Панч);

– Не стояти ж мені на зруйнованому тротуарі, де тебе кожен обмацує цікавими очима (П. Колесник);

Купці в сукняних чумарках і чоботях пляшками обмацували поглядом в'юки (З. Тулуб);

Пройшов річковик у білому кітелі. І так само нахабно обмацав очима Іринину статуру (Ю. Мушкетик);

Володимир Вікторович глянув Олексієві у вічі, обмацав усього хлопця одним поглядом (В. Логвиненко);

Пряхін потис руку Багричу, помацавши його настороженими очима (Л. Дмитерко).