1. Словник синонімів української мови

обмацувати

МА́ЦАТИ (доторкатися руками або ногами до когось-чогось, щоб дослідити, упевнитися в чомусь); ЛА́ПАТИ, ГЛЯДІ́ТИ розм. (дотиками рук розшукувати у темноті, розпізнавати щось за допомогою пальців і т. ін.); ОБМА́ЦУВАТИ, ПРОМА́ЦУВАТИ, ОБЩУ́ПУВАТИ розм., ЩУ́ПАТИ розм. (перевіряючи, досліджуючи, шукаючи щось, торкатися його з усіх боків, по всій поверхні); ША́РИТИ, МА́МРАТИ діал. (навпомацки шукати); ВИМА́ЦУВАТИ (з усіх боків). — Док.: мацну́ти, пома́цати, лапну́ти, обма́цати, прома́цати, общу́пати, ви́мацати. Давай мацати ми ногами -. чи на шляху стоїмо, чи ні (Г. Хоткевич); Дівчата ходили од однієї матерії до другої, лапали руками (І. Нечуй-Левицький); Баба Вустя, глядячи курей, котора з яйцем, раптом заспівала (Остап Вишня); Остап обережно обмацав те, на чому лежав (М. Коцюбинський); Гаврило з Йонькою натягли півкомори мішків та чемоданів. Йонька хазяйськи промацував їх пальцями, намагаючись зарані відгадати, що в них є (Григорій Тютюнник); Хтось шарив по сінях, намацував руками клямку хатніх дверей (Я. Качура); Він мамра, мамра, — так не найде, бо сліпий (Словник Б. Грінченка); Він присів, вимацуючи навколо себе солому, наче шукав там той мотуз, що його узяв звідти старий Жменяк (М. Томчаній).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмацувати — обма́цувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обмацувати — див. мацати Словник синонімів Вусика
  3. обмацувати — -ую, -уєш, недок., обмацати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Мацати, щупати з усіх боків, по всій поверхні. 2》 перен. Уважно обстежувати, пильно оглядати. Обмацувати очима. 3》 Торкатися, хапати за груди та інші інтимні місця тіла жінки, дівчини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обмацувати — ОБМА́ЦУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМА́ЦАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Мацати, щупати з усіх боків, по всій поверхні. Андрій бігав од саней до саней, обмацував дерево (Коцюб., II, 1955, 35); Мати.. Словник української мови в 11 томах
  5. обмацувати — ОБМА́ЦУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМА́ЦАТИ, аю, аєш, док., кого, що. 1. Мацати з усіх боків, по всій поверхні. Мати .. кинулась до сина, обмацуючи його руки, ноги, голову (А. Шиян); Остап обережно обмацав те, на чому лежав (М. Коцюбинський); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  6. обмацувати — обма́цувати (ма́цати) / обма́цати (пома́цати) очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін) кого, що, якими (яким). Пильно, уважно, з неприхованим інтересом оглядати кого-, що-небудь. Люди зупиняються й обмацують мене очима, немов дефіцитний крам (Я. Фразеологічний словник української мови
  7. обмацувати — Обма́цувати, -цую, -цуєш; обма́цати, -цаю, -цаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. обмацувати — Обмацувати, -цую, -єш сов. в. обмацати, -цаю, -єш, гл. Ощупывать, ощупать. Драг. 48. Він обмацав її скрізь. Словник української мови Грінченка