обміряти

обмі́рювати (обміря́ти) / обмі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що. Уважно, пильно розглядати кого-, що-небудь; оглядати. Двоє військових сидять на лавці в сквері. Мій друг сідає коло них, обмірюючи очима храм (Ю. Яновський); Там береза висока Зводить голову тихо, Ліс обмірює оком Сизокрила дроздиха (А. Малишко); Проценко сидів сумний, мовчазний; він тільки коли-не-коли обміряв Христю якимсь жалісливим поглядом (Панас Мирний); Тимко обміряв очима сухеньку постать старого (Григорій Тютюнник). обмі́ряти очи́ма з ніг до голови́. Гнат підозріло глянув на Дорошеві окуляри, обміряв його очима з ніг до голови (Григорій Тютюнник).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обміряти — обмі́ряти дієслово доконаного виду обміря́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обміряти — I обм`ірятидив. обмірювати. II обмір`ятидив. обмірювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обміряти — ОБМІ́РЯТИ див. обмі́рювати. ОБМІ́РЯТИ див. обмі́рювати. Словник української мови в 11 томах
  4. обміряти — ОБМІРЯ́ТИ див. обмі́рювати. ОБМІ́РЯТИ див. обмі́рювати. Словник української мови у 20 томах
  5. обміряти — МІ́РЯТИ (визначати, встановлювати величину, розмір когось, чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), ВИМІ́РЮВАТИ (ВИМІРЯ́ТИ), ЗАМІРЯ́ТИ (ЗАМІ́РЮВАТИ), ЗМІРЯ́ТИ (ЗМІ́РЮВАТИ), ОБМІ́РЮВАТИ (ОБМІРЯ́ТИ), ПРОМІ́РЮВАТИ (ПРОМІРЯ́ТИ) (все або багато)... Словник синонімів української мови
  6. обміряти — Обміря́ти, -ря́ю, -єш сов. в. обміряти, -ряю, -єш, гл. 1) Измѣрять, измѣрить. 2) Обмѣривать, обмѣрить. Словник української мови Грінченка