обняти
обійма́ти (обніма́ти) / обійня́ти (обня́ти) по́глядом (о́ком, очи́ма і т. ін.) кого, рідше що, перев. яким (якими). 1. Оглядати кого-, що-небудь, дивитися на когось, на щось, виявляючи почуття симпатії, любові, ніжності і т. ін. І кожного (бійця) обіймає (Воронцов) теплим поглядом, і кожним гордиться (О. Гончар); Прокіп обіймав оком Гафійку (М. Коцюбинський); Тепер, коли йому, хай навіть жартома, було заборонено дивитись на неї (Марію), він просто обняв її поглядом (Ю. Бедзик); І обняла щасливим оком сіру фігурку сина (М. Коцюбинський). 2. Оглядаючи або згадуючи щось, одночасно бачити його на широкому просторі. Ліна й зараз звідси, зі степу, мовби обіймає поглядом всю ту недавню подорож, де все повите чарами (О. Гончар).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обняти — обня́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- обняти — Обня́ти, обнима́ти. 1. Охоплювати, поширюватися (про вплив тощо). Стоваришенє се мусить мати осідок в одній громаді, однак обсяг єго діланя може обнимати кілька сусідних громад (Канюк, 1906, 8). 2. Прийняти, взяти в свої руки. Українська літературна мова на Буковині
- обняти — див. обнімати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обняти — ОБНЯ́ТИ див. обніма́ти. Словник української мови в 11 томах
- обняти — ОБНЯ́ТИ див. обніма́ти. Словник української мови у 20 томах
- обняти — Оволодіти Словник застарілих та маловживаних слів
- обняти — МІСТИ́ТИ (мати в собі, в своєму складі), ВКЛЮЧА́ТИ, ОБІЙМА́ТИ (ОБНІМА́ТИ), ОХО́ПЛЮВАТИ, ХОВА́ТИ (щось зовні непомітне). — Док.: вмісти́ти (умісти́ти), включи́ти, обійня́ти, обня́ти, охопи́ти. Тут була хороша руда, яка містила в собі багато заліза (Д. Словник синонімів української мови
- обняти — Обня́ти, обійму́, обі́ймеш, обі́ймуть і обніму́, -ні́меш, -ні́муть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обняти — Обня́ти, -ся см. обіймати, -ся. Словник української мови Грінченка