1. Фразеологічний словник української мови

обпарити

як (мов, нена́че і т. ін.) кип’яче́м обпа́рено кого, безос. Хтось раптом став смутний, мовчазний, приголомшений і т. ін. Дівчина ковтала сльози. Як кип’ячем її обпарено на цій очікуваній зустрічі (З журналу); — Да що на тебе найшло, Якове? Вийшов і здоровий, і веселий.., а тут разом неначе тебе кип’ячем обпарено. Грошей не погубив? (Марко Вовчок).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обпарити — обпа́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обпарити — [обпариетие] -р'у, -риеш; нак. -ар, -артеи Орфоепічний словник української мови
  3. обпарити — див. обпарювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обпарити — ОБПА́РИТИ див. обпа́рювати. Словник української мови в 11 томах
  5. обпарити — ОБПА́РИТИ див. обпа́рювати. Словник української мови у 20 томах
  6. обпарити — ОБВАРИ́ТИ (облити окропом; обпекти окропом, гарячою парою тощо), ОБПА́РИТИ (ОПА́РИТИ рідше), ПОПА́РИТИ, ОБШПА́РИТИ (ОШПА́РИТИ) розм., ПРОШПА́РИТИ рідше, СПА́РИТИ рідше; ЗВАРИ́ТИ рідше (тільки про частини тіла). — Недок. Словник синонімів української мови
  7. обпарити — Обпарити см. обпарювати. Словник української мови Грінченка