обпарений

як (мов, на́че і т. ін.) ошпа́рений (обпа́рений, опа́рений і т. ін.) (окро́пом). 1. Дуже збуджений, знервований, розгніваний і т. ін. Стрілець, мов ошпарений, ускочив у світлицю (А. Хижняк); І як тільки підполковник Онопрієнко й ад’ютант вискочили з кабінету наче ошпарені, Потапов знеможено впав у крісло (В. Канівець); Юлька відійшла, наче ошпарена окропом (М. Томчаній); Довгошия, білява дівчина вибігла, як опарена, їй назустріч (Панас Мирний); Мов опарений, кидався він сюди і туди, не знаючи, що діяти (І. Франко). 2. зі сл. зіско́чити, схопи́тися і т. ін. Дуже швидко, несподівано, рвучко і т. ін. Омелян, мов ошпарений, зіскочив з стільця (М. Стельмах); Іван Матвійович скинувсь, мов ошпарений, слово “горить” на нього діяло магічно, рефлекс умовний на нього виробився (Ю. Збанацький); Я сьогодні бігла на роботу, немов ошпарена (В. Дрозд); Мов обпарена, вона схопилась на ноги і .. кинулась бігти додому (Ю. Збанацький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обпарений — обпа́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обпарений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обпарити. || обпарено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обпарений — ОБПА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обпа́рити. *У порівн. Тільки тепер Марійка згадала про бабусину пшеницю. Мов обпарена, вона схопилась на ноги і.. кинулась бігти додому (Збан., Старший брат, 1952, 84); // обпа́рено, безос. присудк. сл. *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  4. обпарений — ОБПА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обпа́рити. ◇ Як (мов, на́че і т. ін.) ошпа́рений (обпа́рений, опа́рений і т. ін.) [окро́пом] див. ошпа́рений; (1) Як (мов, ні́би і т. ін.) кип'яче́м обпа́рено кого – хтось раптом став смутний, мовчазний, приголомшений і... Словник української мови у 20 томах
  5. обпарений — Обпа́рений і опа́рений, -на, -не опа́рений і обпа́рений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)