1. Словник української мови в 11 томах

обпарений

ОБПА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обпа́рити.

*У порівн. Тільки тепер Марійка згадала про бабусину пшеницю. Мов обпарена, вона схопилась на ноги і.. кинулась бігти додому (Збан., Старший брат, 1952, 84);

// обпа́рено, безос. присудк. сл.

*У порівн. — Да що на тебе найшло, Якове? Вийшов і здоровий, і веселий, і співав, і розмовляв, а тут разом неначе тебе кип’ячем обпарено (Вовчок, І, 1955, 71).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обпарений — обпа́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обпарений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обпарити. || обпарено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обпарений — ОБПА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обпа́рити. ◇ Як (мов, на́че і т. ін.) ошпа́рений (обпа́рений, опа́рений і т. ін.) [окро́пом] див. ошпа́рений; (1) Як (мов, ні́би і т. ін.) кип'яче́м обпа́рено кого – хтось раптом став смутний, мовчазний, приголомшений і... Словник української мови у 20 томах
  4. обпарений — як (мов, на́че і т. ін.) ошпа́рений (обпа́рений, опа́рений і т. ін.) (окро́пом). 1. Дуже збуджений, знервований, розгніваний і т. ін. Стрілець, мов ошпарений, ускочив у світлицю (А. Фразеологічний словник української мови
  5. обпарений — Обпа́рений і опа́рений, -на, -не опа́рений і обпа́рений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)