обростати

оброста́ти / обрости́ жи́ром (рідше са́лом), несхв. Ставати інертним, байдужим і т. ін. до всього. Сказано: своя кістка, своя кров (дитина)! Не обросте вона жиром у розкошах (Панас Мирний). обрости́ жирко́м, жарт. Оженишся — тебе обсядуть діти, ти обростеш жирком і в тридцять літ плюнеш на всі свої юнацькі мрії-ідеали (П. Колесник).

оброста́ти / обрости́ пі́р’ям, жарт. Набувати сили, впевненості в собі; мужніти, міцніти і т. ін. Юрко швидко відчув під собою деякий ґрунт, набирав громадської ваги і починав обростати пір’ям (С. Чорнобривець).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

обростати — оброста́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
обростати — Поростати, заростати; (членами) ІД. рости числом, (мітами) БАГАТІТИ. Словник синонімів Караванського
обростати — -аю, -аєш, недок., обрости, -ту, -теш; мин. ч. обріс, обросла, обросло; док. 1》 неперех.Укриватися якою-небудь рослинністю, заростати кругом, з усіх боків. || Покриватися по всій поверхні чим-небудь. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
обростати — ОБРОСТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБРОСТИ́, ту́, те́ш; мин. ч. обрі́с, обросла́, ло́; док. 1. неперех. Укриватися якою-небудь рослинністю, заростати кругом, з усіх боків. Що за кладовища техніки..?... Словник української мови в 11 томах
обростати — ОБРОСТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБРОСТИ́, ту́, те́ш; мин. ч. обрі́с, обросла́, ло́; док. 1. чим і без дод. Укриватися якою-небудь рослинністю, заростати кругом, з усіх боків. Що за кладовища техніки..?... Словник української мови у 20 томах
обростати — УКРИВА́ТИСЯ (ВКРИВА́ТИСЯ) чим (про якусь поверхню — рясно, густо заповнюватися шаром чого-небудь, рослинністю, певними предметами), ПОКРИВА́ТИСЯ, ОКРИВА́ТИСЯ рідше, КРИ́ТИСЯ рідше, БРА́ТИСЯ, ЗАСТЕЛЯ́ТИСЯ, УСТЕЛЯ́ТИСЯ (ВСТЕЛЯ́ТИСЯ)... Словник синонімів української мови
обростати — Оброста́ти, -та́ю, -та́єш; обрости́, -росту́, -росте́ш; обрі́с, обросла́; обрі́сши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)