1. Фразеологічний словник української мови

обрости

оброста́ти / обрости́ жи́ром (рідше са́лом), несхв. Ставати інертним, байдужим і т. ін. до всього. Сказано: своя кістка, своя кров (дитина)! Не обросте вона жиром у розкошах (Панас Мирний). обрости́ жирко́м, жарт. Оженишся — тебе обсядуть діти, ти обростеш жирком і в тридцять літ плюнеш на всі свої юнацькі мрії-ідеали (П. Колесник).

оброста́ти / обрости́ пі́р’ям, жарт. Набувати сили, впевненості в собі; мужніти, міцніти і т. ін. Юрко швидко відчув під собою деякий ґрунт, набирав громадської ваги і починав обростати пір’ям (С. Чорнобривець).

обрости́ мо́хом, жарт. Постаріти, зістаритися, ставши байдужим до всього (перев. про неодружених). Арсен Іванович .. порадив, що пора б уже Андрієві й за розум братися і не чекати, коли він обросте .. мохом… (Д. Бедзик).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрости — обрости́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обрости — див. обростати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обрости — ОБРОСТИ́ див. оброста́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. обрости — ОБРОСТИ́ див. оброста́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. обрости — УКРИВА́ТИСЯ (ВКРИВА́ТИСЯ) чим (про якусь поверхню — рясно, густо заповнюватися шаром чого-небудь, рослинністю, певними предметами), ПОКРИВА́ТИСЯ, ОКРИВА́ТИСЯ рідше, КРИ́ТИСЯ рідше, БРА́ТИСЯ, ЗАСТЕЛЯ́ТИСЯ, УСТЕЛЯ́ТИСЯ (ВСТЕЛЯ́ТИСЯ)... Словник синонімів української мови
  6. обрости — Оброста́ти, -та́ю, -єш сов. в. обрости, -сту́, -сте́ш, гл. Обростать, обрости. Коло живої кости м'ясом мусить обрости. Ном. Словник української мови Грінченка