обірватися

все (щось) обрива́ється / обірва́лося всере́дині (в гру́дях) у кого, рідше кому. Хто-небудь надзвичайно вражений, переляканий чи приголомшений чимсь. З яким нетерпінням вичікувала вона хвилини появи його (листоноші), і коли приходив з порожніми руками, їй обривалось щось всередині (В. Гжицький); Юрко відчув, як усе всередині у нього обірвалось. Вели його батька (І. Багмут).

ни́тка увірва́лася (урва́лася, обірва́лася) чия, кому і без додатка. Настав кінець чому-небудь; нема того, що було. Вічно терпіти… та всьому є край; Не дігнати літ, як пташиних зграй; Не вернуть надій, хоч кладись — вмирай… Нитка прядена увірвалася (П. Грабовський). ни́точка обірва́лася. Карпо Джмелик із Северином зсаджували на гарбу віялку.— Що ж ти робиш? — підійшов до нього Тетеря.— Це колгоспне майно, а не твоє.— Тепер усе наше .. Твоя вже ниточка обірвалася (Григорій Тютюнник).

се́рце па́дає (обрива́ється) / впа́ло (обірва́лося) у кого, чиє і без додатка. Хто-небудь завмирає від раптового переляку, тривоги і т. ін. Я прислухавсь. Найменший шелест або стук — і моє серце падає (М. Коцюбинський); Павло побачив .. пробоїну і серце його впало (І. Багмут); Він не пам’ятає, як відчинив двері .. Назустріч холодне, незнайоме обличчя чужої жінки. .. Серце обірвалося (О. Донченко); Тимкові почулося, ніби його хтось покликав. Оглянувся і побачив Солов’я. Серце обірвалося: “Ну, так і є — до командира!” (Ю. Збанацький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обірватися — обірва́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обірватися — див. обриватися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обірватися — ОБІРВА́ТИСЯ див. обрива́тися¹. Словник української мови у 20 томах
  4. обірватися — ОБНОСИ́ТИСЯ (зносити, порвати свій одяг, своє взуття), ОБІРВА́ТИСЯ підсил. розм., ОБІДРА́ТИСЯ підсил. розм., ОБДЕ́РТИСЯ підсил. розм., ОБША́РПАТИСЯ підсил. розм., ОБТРІПА́ТИСЯ підсил. рідше. Словник синонімів української мови
  5. обірватися — ОБІРВА́ТИСЯ див. обрива́тися¹. Словник української мови в 11 томах
  6. обірватися — Обрива́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. обірватися, -рвуся, -вешся, гл. Розмова все обривалася. Левиц. Пов. 314. Словник української мови Грінченка