окунь
лови́ти (но́сом) окуні́в (окуні́), жарт. Дрімати, куняти, схиливши голову вниз. Стоять (люди) з позасвічуваними свічками, хто слуха, а хто й окунів ловить, слухаючи (Г. Квітка-Основ’яненко); Пилип-з-конопель уже носом ловив окунів, хоч досі й умів начебто випити чарку горілки (О. Ільченко). лови́ти но́сом окунці́в. Звикла в селі лягати разом з курми, прокидатися з першими півнями, вона сиділа в кухні і ловила носом “окунців” (З газети).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окунь — о́кунь іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- окунь — -я, ч. Прісноводна хижа риба родини окуневих зеленувато-жовтого кольору, з чорними поперечними смугами і червонуватими нижніми плавниками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- окунь — О́КУНЬ, я, ч. Прісноводна хижа риба родини окуневих зеленувато-жовтого кольору, з чорними поперечними смугами і червонуватими нижніми плавниками. Словник української мови у 20 томах
- окунь — Риба з ряду окунеподібних, заселяє прісні та солоні води Євразії; довж. бл. 40 см, маса бл. 2,5 кг; хижак, живиться безхребетними, рибою та ікрою; смачне м'ясо. Універсальний словник-енциклопедія
- окунь — О́КУНЬ, я, ч. Прісноводна хижа риба родини окуневих зеленувато-жовтого кольору, з чорними поперечними смугами і червонуватими нижніми плавниками. Я щохвилини тяг краснопірок, пліточок, а раз піймав навіть дивака окуня, що чомусь почепився на хліб (Досв. Словник української мови в 11 томах