осиний

оси́не (о́сяче, во́вче і т. ін.) гніздо́ (кубло́). Місце зосередження, притулок антигромадських або аморальних, злочинних елементів. — Одне гніздо осине розворушили, а друге ще .. ось незаймане,— сказав Єгор.— Нічого,— позирнула Ольга на вивіску.— Доберемося згодом і до цього гнізда (А. Шиян); — Нам треба, щоб він своє товариство (конокрадів) виказав, щоб гніздо вовче видушити (Б. Грінченко). оси́ні ку́бла. — Тепер я покажу всім князям та їхнім гавкунам! .. Я посмикаю їхні осині кубла (С. Добровольський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осиний — оси́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. осиний — -а, -е. Прикм. до оса. Осине гніздо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осиний — ОСИ́НИЙ, а, е. Прикм. до оса́. Як розбуджені осині рої, гули в кишлаках правовірні мусульмани (Іван Ле); – Добре стукнув, наволоч. Губи так розпухли, наче осиного жала скуштували (О. Донченко); // Належний осі, осам. Словник української мови у 20 томах
  4. осиний — ОСИ́НИЙ, а, е. Прикм. до оса́. — Добре стукнув, наволоч. Губи так розпухли, наче осиного жала скуштували (Донч., III, 1956, 118); Як розбуджені осині рої, гули в кишлаках правовірні мусульмани (Ле, Міжгір’я, 1953, 412). Словник української мови в 11 томах