1. Словник української мови в 11 томах

осиний

ОСИ́НИЙ, а, е. Прикм. до оса́.

— Добре стукнув, наволоч. Губи так розпухли, наче осиного жала скуштували (Донч., III, 1956, 118);

Як розбуджені осині рої, гули в кишлаках правовірні мусульмани (Ле, Міжгір’я, 1953, 412).

◊ Оси́не гніздо́ (кубло́) — місце зосередження, притулок антигромадських або аморальних, злочинних елементів.

[Анна:] Я не хочу з іменням зрадниці, з печаттю ганьби зостатися у сім гнізді осинім (Л. Укр., III, 1952, 389);

— Тепер я покажу всім князям та їхнім гавкунам!.. Я посмикаю їхні осині кубла (Добр., Очак. розмир, 1965, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осиний — оси́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. осиний — -а, -е. Прикм. до оса. Осине гніздо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осиний — ОСИ́НИЙ, а, е. Прикм. до оса́. Як розбуджені осині рої, гули в кишлаках правовірні мусульмани (Іван Ле); – Добре стукнув, наволоч. Губи так розпухли, наче осиного жала скуштували (О. Донченко); // Належний осі, осам. Словник української мови у 20 томах
  4. осиний — оси́не (о́сяче, во́вче і т. ін.) гніздо́ (кубло́). Місце зосередження, притулок антигромадських або аморальних, злочинних елементів. — Одне гніздо осине розворушили, а друге ще .. ось незаймане,— сказав Єгор.— Нічого,— позирнула Ольга на вивіску. Фразеологічний словник української мови