1. Фразеологічний словник української мови

оскілок

диви́тися оскі́лками на кого, заст. Виявляти неприязнь, ворожість і т. ін. до кого-небудь. Харон, таких гостей уздрівши, оскілками на їх дививсь (І. Котляревський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оскілок — оскі́лок іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. оскілок — Скалка, уламок, оприск Словник чужослів Павло Штепа
  3. оскілок — ОСКІ́ЛОК, лка, ч., рідко. Відбитий, відколотий шматок чого-небудь твердого; скалка, тріска. Біля каганця сидів сивий дід, оскілком з очеретини підтягав ганчір'яного ґнота (Іван Ле); * Образно. Рудіє небо. Пісно звідтіля Присвічує молодика оскілок (В. Мисик). Словник української мови у 20 томах
  4. оскілок — ОСКО́ЛОК (ОСКІ́ЛОК рідше) (дрібна частина бомби, снаряда, міни, що розірвалася), СКА́ЛКА, УЛА́МОК, ВІДЛА́МОК. Осколком йому знесло із голови смушеву шапку (Григорій Тютюнник); Його поранено скалками в ліву ногу (В. Словник синонімів української мови
  5. оскілок — ОСКІ́ЛОК, лка, ч., рідко. Відбитий, відколотий шматок чого-небудь твердого; скалка, тріска. Біля каганця сидів сивий дід, оскілком з очеретини підтягав ганчір’яного гнота (Ле, Україна, 1940, 204); *Образно. Рудіє небо. Словник української мови в 11 томах
  6. оскілок — Оскілок, -лка м. Въ выраженіи оскілками дивитись. Первоначально: оскаливъ зубы, а затѣмъ — враждебно, недружелюбно смотрѣть. Харон, таких гостей уздрівши, оскілками на них дививсь; як бик скажений заревівши, запінивсь дуже і озливсь. Котл. Ен. III. 35. Словник української мови Грінченка