парасолька

як (мов, ні́би і т. ін.) ри́бі парасо́лька, перев. зі сл. потрі́бний, необхі́дний і под. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не потрібен. — В мене ж дружина! — Нічого тій жабі не станеться. Їй так потрібен чоловік, як рибі парасолька. Проживе і без тебе (А. Дімаров).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парасолька — парасо́лька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. парасолька — -и, ж. Закріплений на палиці, обтягнутий матерією складаний каркас у формі півкулі для захисту від дощу і сонця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парасолька — ПАРАСО́ЛЬКА, и, ж. 1. Закріплений на палиці, обтягнутий матерією складаний каркас у формі півкулі для захисту від дощу і сонця. На вулицях міські жителі ходили під чорними парасольками або закутані в плащі (С. Чорнобривець); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. парасолька — ПАРАСО́ЛЬКА, ПАРАСО́ЛЬ, ПАРАСО́ЛЯ, ЗО́НТИК розм., ЗОНТ розм. Коли хочеш, файний любку, аби-м була біла, Купи мені парасольку, аби-м не згоріла (коломийка); Під'їздить панна під парасолем (С. Словник синонімів української мови
  5. парасолька — ПАРАСО́ЛЬКА, и, ж. Закріплений на палиці, обтягнутий матерією складаний каркас у формі півкулі для захисту від дощу і сонця. На вулицях міські жителі ходили під чорними парасольками або закутані в плащі (Чорн., Визвол. земля, 1959, 90); *Образно. Словник української мови в 11 томах